Як уберегти дитину від викрадення
Кожен батько, залишаючи своєї дитини в дитячому садку чи школі, хоче бути впевнений, що його не відведе "чужий дядько чи тітка". У Португалії, де вже кілька місяців шукають безслідно зниклу британку Маделин Маккейн, недавно було винайдено спеціальне програмне забезпечення, яке не дозволить стороннім людям забрати дитину з навчального закладу, пише Правда.ру .
Новинка, що отримала назву Kidnopper, дозволяє відстежувати переміщення дітей, грунтуючись на використанні біометричних даних. На початку навчального року батьки, записуючи дитину в школу одночасно реєструють його як учасника програми. Заповнюється формуляр з іменами, фотографіями та повними відбитками пальців тих дорослих, які мають право забирати його зі школи. Після закінчення занять учитель або охоронець звіряє біометричні дані прийшов за дитиною людини з даними, занесеними в комп'ютер, який за допомогою приставки "зчитує відбитки пальців".
Зрозуміло, що дітей викрадають не тільки в Португалії чи Британії. У Росії в останні роки зафіксовано небувале число випадків викрадення неповнолітніх. За даними МВС Росії, щорічно в країні пропадає 12-16 тисяч дітей. Більшість тікають з дому, третина - стають жертвами викрадачів. На думку представників правоохоронних органів, немає прямих способів захистити свою дитину від викрадення. Найважливіше, що повинні зробити батьки - це пояснити своєму чаду, що не можна розмовляти з незнайомими людьми. Ну і звичайно, дитина не повинна відчувати брак уваги.
Ну а що робити, якщо нещастя вже сталося? Міліція дає наступні поради:
1. Постарайтеся тримати себе в руках і не впадайте в паніку. Кожна деталь або слово, яке ви згадайте, в подальшому допоможуть пошуках. Вкрай важливі будь-які відомості, які передували зникнення дитини. Це і як почався нещасливий день, що робив зниклий, про що говорив перед відходом, куди збирався, чи був він там і в скільки пішов.
2. Негайно почніть обдзвонювати знайомих і близьких людей, які, на вашу думку, можуть знати про плани дитини. Особисто обійдіть будинку, де живуть друзі та рідні, у яких міг затриматися ваша дитина. Опитайте друзів дитини на предмет з'ясування інформації про наміри і плани підлітка.
3. Постарайтеся з'ясувати, де востаннє бачили вашої дитини, не чекаючи допомоги міліції, огляньте місця збору місцевої молоді, спортивні та дитячі майданчики, гаражі, найближчий лісопарк розташовані недалеко від вашого будинку.
4. Зателефонуйте в бюро реєстрації нещасних випадків, в довідкову швидкої допомоги, в лікарні і повідомте про подію. Постарайтеся, якомога точніше розповісти про особливі прикмети вашої дитини і описати одяг, в якому він перебував до зникнення.
5. Подайте черговому відділення міліції заяву про зникнення дитини за місцем його зникнення. Обов'язково вимагайте реєстрації заяви і принесіть із собою останню фотографію зниклого.
6. Розкажіть дільничного уповноваженого чи співробітнику міліції, який буде вести розшук дитини, всю інформацію про зниклого. Постарайтеся спокійно відповісти на всі питання, які зададуть вам міліціонери, навіть якщо вони здадуться вам дивними. Майте на увазі, що для ефективного розшуку саме первинна, абсолютно точна інформація може мати вирішальне значення в розшуку.
7. Не приховуйте від міліціонерів інформації про підозрілі друзях вашої дитини, погані звички, а також про конфлікти зниклого з вами, в школі. Згадайте найменші деталі, був зниклий чимось засмучений або наляканий, і не здалося вам його поведінка в останні дні дивним.
8. Якщо вам здалося, що ви бачили людину, яка, на вашу думку, може бути причетний до зникнення дитини, розкажіть про нього співробітнику міліції і постарайтеся детально описати його.
9. Постарайтеся підключити до пошуку дитини якомога більше ваших друзів, знайомих і товаришів по службі.
Згідно з російським законодавством, зникла людина оголошується в розшук через три доби після подачі заяви, але у випадках з малолітніми дітьми розшукові дії починають негайно. Психолог Наталія Савицька розповіла "Правде.Ру", що викрадення в будь-якому випадку не пройде для дитини безслідно. І наслідки можуть виявляючи по-різному. Одні діти можуть тільки не надовго замкнутися в собі, коли так інші можуть впасти в так зване прикордонний стан - повністю втратити зв'язок з реальністю. І якщо в першому випадку батьки самостійно зможуть допомогти своєму чаду впорається з проблемою, то в другому потрібна допомога фахівців.