Сьогодні у православних - різдвяний Святвечір

З 6 на 7 січня православні та греко-католики відзначатимуть одне з найбільших свят у році - Різдво Христове. Цим торжеством закінчується сорокаденний Різдвяний піст (св. Чотиридесятниця) тривав з 28 листопада. Народження Сина Божого в Україні завжди зустрічали в "Святвечiр" (Святвечір).

Різдвяний піст

Головна мета Різдв посту полягає в духовному очищенні людини, щоб зустріти Різдво з чистою душею. В останній тиждень перед святом піст посилюється. Крім поста тілесного, церква нагадує про піст духовний. Справжній піст пов'язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів.

Святвечір

В Україні вечірня трапеза на Святвечір, 6 січня, супроводжується багатьма традиціями і обрядами. Обов'язково на столі наявність дванадцяти страв - на честь дванадцяти апостолів. Оформляючи стіл на Святий Вечір, після заходу сонця застилають його свіжим сіном або соломою. Поверх сіна насипають трохи зерна і покривають стіл скатертиною, під яку по кутах кладуть по зубчику часнику. Він оберігає від злої сили та хвороб. Варто подбати, щоб у будинку на почесному місці стояв "дідух" - святковий сніп з пшениці ("дідух" роблять тільки на західній Україні), жита або вівса, перев'язаний особливим чином. "Дідух" з дохристиянських часів представляв духів предків, які в цей день повинні були прийти в гості. Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Хлопцю і дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари. Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають - тільки узваром. Поки трапеза не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше - з дому, щоб не впустити нечисту силу. Від кожного блюда варто покуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з'їдати блюда цілком - "щоб холодильник не залишився порожнім". Перша вечірня зірка оповіщає людям про велике чудо - народження Сина Божого! Можна починати Святу Вечерю - запалити свічку, помолитися.

Після вечері, яка зазвичай тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруванням українців, також приходили на різдвяну кутю.

А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Піст скінчився, тому на столі можуть бути присутніми різноманітні м'ясні страви: домашня ковбаса, смажене порося, порося, фаршироване гречаною кашею, гусак або качка з антонівськими яблуками, качка з капустою, холодець, окіст, буженина, баранячий бік з кашею, а також млинці, заливна риба, пироги і пряники.

На Святвечір всі страви готуються пісними (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і, звичайно ж, без м'яса.

1. Кутя - Варена пшениця з медом і маком є актом жертви Богові, бо пшениця з медом - це сакральна частина Святої вечері. Мак - символ мучеництва, невинно пролитої крові. Мед - символ чистоти, Божого слова.

Як приготувати кутю

1 стакан підготовленої пшениці
4 склянку води
70 г маку
70 г подрібнених горіхів
1/4 склянки родзинок
мед за смаком (2-4 ст. ложки)
кип'ячена вода для розведення меду

2. Горох - символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду.

3. Капусняк - капуста виступає як символ простоти, а однак міцності, скупченості і одності колом однієї твердої основи.

4. Борщ - символ торжества добра. Так як господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які досяг із сімейного будинку або доброго християнського суспільства. Різдв'яній борщ заквашується попередньо приготовленим квасом з буряків, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.

5. Голубці - сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб - символ Божої любови, символ Святого Духа, символ краси і сили, отриманої від Сотворителя.

6. Риба - у ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абривиатура ІХТІОС - ім'я Ісуса читається як "риба". Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть "ловцями людей". Віруючі, учні Христа, як і Він самих, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише в "воді вчення". Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.

7. Вареники - символізують достаток. Місце людини Господь призначив в Царстві Божому, де вона почувається добре "як вареник у маслі".

8. Млинці - своєрідний символ сонця. Новим Сонцем для християн став Ісус Христос.

9. Каша - символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса. Каша є символом спільного союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через втілення Сина Божого.

10. Пиріжки (коржі) - символ, здоров'я і щастя, які людина зможе отримати в постійному спілкуванні з новонародженим Ісусом.

11. Узвар (узвар, вода) - являє життя, яка надає кожній людині. Свята вода є символом очищення тіла і душі.

12. Пампушки - святі на небі, які повірили в Ісуса і отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, зокрема християнин, покликаний до тієї солодкої, повноцінної, вічного життя. Слово "свято" походить від "святого", і звідси пампух - символ свята, радості, які Богом даровані людям.

Різдво

Різдво Христове належить до великих свят , які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.

З самого ранку Великого дня Різдва славили Христа: ходили "із зіркою" по домівках, співали церковні гімни та народні колядки про народження немовляти від Діви, про прості пастухів і мудрих волхвів.

На Святки споконвіку було прийнято колядувати: рядитися, влаштовувати веселі ігри, ходити по будинках, поздоровляти всіх зустрічних з Різдвом, жартувати і співати пісні.

Існує й така старовинна традиція: коли 6 січня годинник проб'є північ, потрібно відкрити вікно або двері, щоб впустити в дім Різдво.

У сім'ях, де святкування Різдва є традицією протягом століть, прийнято розповідати дітям про те, що в основі свята лежить легенда про народження Дівою Марією Сина Божого Ісуса Христа. Це самий урочистий в християнстві свято, що супроводжується трьома церковними богослужіннями - опівночі, на світанку і вдень (тобто в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих). Церква вчить, що народження Христа відкрило можливість для порятунку душі і вічного життя для кожного віруючого.

Колядки

Нова радість стала

Подано за "Антологією української пісні" під редакцією В. Завітневіча, NYUSA, 1996 Нова радість стала, Яка НЕ бувала: Над вертепом звізда ясна Увесь світ осіяла. Де Христос родився, З Діви воплотився, Як мужчина пеленами Убого повився. Перед тім Дитятки Пастушки з ягнятка На колінця упадають, Христа Бога віхваляють. Просимо тя, Царю, Небесний Владар: "Даруй літа щаслівії Сього дому Господарю! " Просимо тя, Царю, Просимо ті ніні: "Даруй волю, щастя й долю Нашій неньці - Україні! "

Коляда українських діточок

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,

Пригорни до себе ніні Українські діти.

Щоби були добрі, Щоби були щасні,

І Розумні, и здорові, мов ті квіти Красні.

Ті, Дитино Божа, на пахучім сіні,

Дай нам щастя й кращу частку Рідній Україні.

На небі зірка Подано за "Антологією української пісні" під редакцією В.Завітневіча, NYUSA, 1996

На небі зірка ясна засяла

І любимо світлом сіяє.

Хвиля спасення нам завіталаB Бог в Віфлеємі раждаєсь.

Щоб землю з небом