УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Частина України може перетворитися на зону відчуження

819
Частина України може перетворитися на зону відчуження

До великій кількості забруднених територій може додатися небачених розмірів могильник, куди українська влада збирається ховати радіаційні відходи. Але якщо можновладці говорять, що подібне сховище дуже вигідно для нас, то екологи б'ють тривогу, побоюючись, як би зоною відчуження не став добрий шматок країни.

Столиці не позаздриш

Ідея побудувати на нашій території сховище небезпечних відходів не нова. Але тільки минулого року законодавці впритул підійшли до вирішення даного питання. І ось на розгляд парламенту поклали законопроект № 5050 "Про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива". Документ передбачає створення могильника ядерних відходів у 30-кілометровій зоні відчуження - акурат між населеними пунктами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка Київської області. Його розгляд був призначений на 17 грудня минулого року. Хороший міг би вийти подарунок українцям до Дня святого Миколая, якби тоді розглянули! Однак, на думку експертів, ініціатива була настільки небезпечною, що захисникам природи не залишалося нічого іншого, окрім як почати бойкотувати Верховну Раду, пише Новая.

"Минулого разу своїми активними діями і символічним похованням" ядерних відходів "під стінами парламенту нам вдалося уникнути прийняття цього законопроекту, - розповіла" Новой "лідер Партії зелених України Тетяна Кондратюк. - Він був знятий з порядку денного минулої сесії. Але в новому сезоні народні обранці знову планують розгляд цього питання. Законопроект № 5050 знаходиться в переліку документів, які розглядатимуться на 6-й сесії ВР ". Але, за словами "зелених", документ спочатку поданий до парламенту з низкою порушень. Наприклад, там немає ряду обов'язкових документів, серед яких - і висновок державної екологічної експертизи. Це означає, що повної картини про екологічну безпеку ядерного могильника немає.

До речі

В Україні щороку реєструють 165 тис. нових випадків захворювання на рак. Медики пов'язують зростання захворюваності на цю недугу в тому числі і з поганими екологічними умовами, зокрема - з підвищеним радіаційним фоном, і прогнозують, що до 2020 р. онкозахворювання будуть вражати близько 200 тис. українців щорічно.

До висновку, що функціонування сховища ядерних відходів не сприятиме поліпшенню радіоекологічного стану в зоні відчуження, прийшли і в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища, - каже Тетяна Кондратюк. - На даній території взагалі заборонена будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки. Крім того, щоб побудувати це сховище, на території "зони" доведеться знести 8,6 га сосен ".

Але справа навіть не в соснах: експерти впевнені, що сусідство з таким могильником в першу чергу згубно вплине на здоров'я людей. Адже люди, які живуть неподалік від ядерних сховищ, за оцінками іноземних вчених, лейкемію хворіють в два рази частіше. Та й рівень захворюваності іншими онкологічними недугами зростає. Водночас депутати стверджують, що прийняти цей законопроект необхідно - він дозволить заощадити бюджетні кошти. Та й розрахований він, мовляв, лише на утилізацію відходів виробництва виключно вітчизняних підприємств.

"Фоня" меблі і м'ясо

"Такий закон в сучасних реаліях просто необхідний, - вважає Михайло Волинець, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки ВР. - Адже українські АЕС возять відпрацьоване ядерне паливо для утилізації до Росії, а це економічно дуже невигідно. За допомогою могильника ми зможемо заощадити дуже багато коштів. Якщо хтось з цим не згоден і має свої аргументи, ми готові вислухати кожного. Але хочу підкреслити, що право на користування сховищем буде тільки у нас: ніякі іноземні компанії та підприємства звозити сюди своє відпрацьоване ядерне паливо не будуть ".

Але якщо країна все ж піде на такий крок, радіація однозначно захопить "зайву" територію, не шкодуючи здоров'я українців. Так, деякі вчені говорять, що з часом відходи зі сховища потраплятимуть у грунт. А вже звідти поширяться по території зони відчуження. А оскільки в зоні зараз дуже багато стихійних звалищ і випадків незаконної вирубки лісів, нескладно припустити, що станеться, якщо шматок такого металу або меблі з радіоактивного дерева потрапить до людей додому.

"Не раз були помічені і спіймані на гарячому нечистоплотні ділки, які намагалися вивезти із зони відчуження деревину і м'ясо тварин, - говорить Ігор Трембач, замначальника відділу нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства Генпрокуратури. - Боремося з цим, як можемо. Ситуація небезпечна, причому це продовжується з року в рік, ми навіть в самому Чорнобилі провели колегію прокуратури Київської області. Проти людей, які намагаються вивезти з забороненій території радіоактивні предмети, збуджено декілька кримінальних справ ". На жаль, щоб навести з цим порядок, заходи потрібно приймати більш жорсткі.

Але повернемося до законопроекту № 5050. Громадська думка з приводу цього документа розділилося. Одні впевнені в економічній вигоді сховища відпрацьованого ядерного палива, інші ж нарікають на погану екологію. А у зв'язку з можливою появою могильника поблизу Києва ситуація може погіршитися в рази. Однак, незважаючи на всі "за" і "проти", Україна дійсно ніде ховати радіоактивні відходи. Якщо не побудувати могильник в зоні відчуження, відпрацьоване паливо доведеться вивозити в якусь іншу область. Але питання це вирішувати треба, причому не відкладаючи в довгий ящик.

Компетентно

Андрій Сельський, начальник Держдепартаменту Адміністрації зони відчуження:

- Особливість української частини зони відчуження в тому, що в 1986-87 рр.. тут проводилася активна діяльність з будівництва саркофага над зруйнованим енергоблоком об'єкта "Укриття".

У стислі терміни споруджувалися пункти тимчасового поховання радіоактивних відходів. Так утворилася велика кількість несанкціонованих і неконтрольованих радіоактивних звалищ загальною активністю близько 200 тисяч кюрі. Тому до сьогоднішнього дня актуальні обстеження та інвентаризація всіх цих звалищ, вивчення характеристик радіоактивного забруднення та недопущення їх розповсюдження на суміжні території.

Ігор Грамоткін, гендиректор ДСП "Чорнобильська АЕС":

- Оскільки стабілізаційні роботи на об'єкті "Укриття" завершені, проблема захоронення відпрацьованого ядерного палива для нас дуже актуальна. І було б недоцільно везти його кудись, якщо ми маємо 30-кілометрову зону відчуження. Коли повністю вирішиться питання з утилізацією палива Чорнобильської атомної станції, можна подумати і про те, щоб поховати в зоні відчуження відходи з інших атомних станцій нашої країни. Але українська територія однозначно не може і не повинна перетворюватися на ядерний могильник для відходів атомних електростанцій інших країн.