"Зараз не час для бар’єрів": один із авторів CBAM закликав звільнити українську сталь від цього мита

Українська сталь має отримати виняток із механізму CBAM через війну та критичний стан металургійної галузі. Таку позицію висловив Паскаль Ламі, один із авторів концепції європейського вуглецевого коригування, ексгендиректор СОТ та колишній єврокомісар з питань торгівлі. 

За оцінкою Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, сукупні втрати українського експорту через CBAM у 2026–2027 роках можуть сягнути $1,39 млрд. Із них до $1,24 млрд можуть припасти саме на металургію.

Ламі пояснив, що початковою метою CBAM було вирівняти вартість вуглецевих викидів для європейських виробників та імпорту, і не допустити перенесення виробництва за межі ЄС через різницю у ціні на вуглець.

Водночас, за його словами, українська металургія через війну перебуває в особливих умовах, які мають бути враховані Брюсселем.

"Моя позиція: з огляду на ситуацію України під час війни, українська сталь все ж має бути звільнена від CBAM", – заявив Ламі.

Він наголосив, що такий виняток має розглядатися саме як воєнний захід підтримки української економіки.

"Моя позиція щодо сталі ґрунтується здебільшого на факті війни та необхідності допомогти Україні під час цієї війни. Ми не повинні робити речей, які створюють перешкоди для української економіки", – сказав він.

Водночас Ламі зауважив, що для української сталі зараз більшим викликом, ніж сам CBAM, є захисні заходи ЄС та імпортні квоти.

За його словами, європейська сталеливарна галузь традиційно має високий рівень захисту, а зараз у ЄС діють нові захисні механізми та квоти. Водночас він підкреслив, що ці обмеження не є постійними, а після вступу України до ЄС українська сталь стане частиною внутрішнього європейського ринку.

Питання спеціального режиму для українських металургів, за словами Ламі, уже обговорюється на рівні Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії. Він очікує, що можливі рішення щодо коригування правил CBAM можуть бути напрацьовані протягом найближчих трьох-шести місяців.

Ламі також визнав, що Україна сьогодні перебуває у складнішому становищі, ніж звичайні торговельні партнери ЄС, оскільки одночасно воює, втрачає виробничі потужності та змушена конкурувати на зовнішніх ринках. Тож правила ЄС мають враховувати воєнні умови, у яких працює українська металургія: підтримка України несумісна з одночасним створенням додаткових бар’єрів для її промислового експорту.