Україна повинна активізувати перемовини з ЄС про відтермінування нового мита, яке загрожує промекспорту, – Зінченко

Україна повинна активізувати перемовини з ЄС про відтермінування нового мита, яке загрожує промекспорту, – Зінченко

Введення європейського екологічного мита СВАМ призведе до переформатування торговельних потоків і збільшення фінансового навантаження на вуглецеємний імпорт. Декларовано, що це буде сприяти зменшенню викидів СО2. Але для України наразі це мито означає тільки втрати, тому бізнес просить уряд посприяти поступовому запровадженню СВАМ.

Про це написав голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, директор GMK Center Станіслав Зінченко.

"Українські експортери намагаються підтримувати своїх європейських клієнтів і надавати їм необхідну інформацію щодо викидів. Але вочевидь, що вирішення поточних проблем у сфері СВАМ знаходиться у компетенції Єврокомісії та національних компетентних органів учасників ЄС. Тож український бізнес звернувся до влади з пропозицією активізувати перемовини з ЄС щодо порядку застосування СВАМ до України", – вказав експерт.

За його інформацією, ще у 2021 році українським урядом було сформовано робочу групу для узгодження підходу щодо СВАМ. Але жодного засідання у рамках цієї робочої групи проведено не було, і станом на сьогодні Україна не має постійних перемовин та офіційних позицій щодо СВАМ.

"Український бізнес наполягає на активізації таких перемовин, зважаючи на дії інших країн. Зокрема, Південна Корея звернулася до Європейського Союзу з проханням визнати власну систему сертифікації вуглецевих кредитів щодо нового механізму СВАМ з метою уникнення подвійного оподаткування", – акцентував експерт.

Він також нагадав: чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виняткові події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки і ввести зміни до порядку застосування СВАМ.

"Таким може стати застосування декларативного підходу до товарів – коли бізнес подає звітність, але без стягнення плати за CBAM сертифікати. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій", – зауважив експерт.

Він підкреслив: український бізнес цілком підтримує ідею запровадження Української системи торгівлі викидами (СТВ). Однак українська СТВ не зможе згенерувати такі обсяги ресурсів, які були б достатні для фінансування декарбонізації в Україні.

"Тому українському уряду спільно з європейськими інституціями доцільно напрацювати механізми, які б дозволили українським підприємствам отримувати фінансування від європейських фондів, які вже підтримують програми декарбонізації в ЄС. Це логічний крок, зважаючи на майбутній вступ України до ЄС", – впевнений експерт.

Він наголосив: український бізнес підтримує необхідність поступової адаптації до вимог європейських регуляцій. Однак для українських експортерів європейський СВАМ створює виклики, подолання яких знаходиться у компетенції українського уряду та керівництва ЄС.