Блог | Україна може втратити найкрутішу можливість: ми відіграємо критичну роль для всього cвіту на ринку титану
Як Україна про**бує найкрутішу можливість, де Україна вже відіграє критичну роль для всього Світу?
Днями на сайті американського спеціалізованого авіаційного Think Tank вийшла стаття про роль України у світовій авіаіндустрії, а точніше в ланцюжку виробництва комплектуючих і запасних частин.
Здивовані?
Ми, звичайно, вже майже непомітні на світовій мапі виробників авіаційної техніки.
Але ми дуже помітні на ринку титану, роль якого в авіакосмічній індустрії зростає щодня. А з обмеженням закупівель у російської Авісми альтернативи нам майже немає.
Декілька цитат статті:
– Виробництво титану в Україні значно скоротилося, що сприяло зниженню світового виробництва титану приблизно на 12% за останні п'ять років (!)
– Дефіцит титану викликав серйозний шок у секторі технічного обслуговування, ремонту та капітального ремонту (!)
– Попит на титан в авіації, як очікується, стабільно зростатиме без будь-яких ознак уповільнення.
– Титан є життєво важливим матеріалом в аерокосмічній промисловості, відомим своїм винятковим співвідношенням міцності до ваги.
– Титан ідеально сумісний з вуглепластиком, що широко застосовується в аерокосмічній індустрії, коли йдеться про коефіцієнт теплового розширення і навіть корозійність.
– Титан відіграє вирішальну роль у виробництві ключових компонентів двигуна, таких як вентилятор, компресор, камера згоряння та турбіна.
– Щоб зрозуміти проблему дефіциту титану, необхідно визнати історичне значення України як одного з найбільших виробників титану у світі (!!!)
– За час конфлікту українська ВДГК зуміла експортувати 82,2 тис. титанової сировини
ЗМІ зазначили, що значна частина цих поставок зрештою отримала росія (!!!)
– Хоча росія є третім за величиною виробником титану у світі, відстаючи від Китаю та Японії за обсягом виробництва матеріалів, вона займала позицію основного постачальника титану для аерокосмічної галузі, частку якого до 2022 року припадало 50% світового виробництва авіаційно-космічного титану (!)
– До війни росія була великим постачальником титану для компаній Boeing та Airbus.
– Boeing приблизно одну третину титану купував із Росії.
Airbus із росії отримував близько половини необхідного титану (!)
– Найбільший у світі виробник титану, російська корпорація ВСМПО-Авісма, історично залежала від української сировини та продовжує це робити (!)
– Купівля титану в Китаї створює для Заходу додаткові ризики, залежно від нього.
Захід зацікавлений у вирішенні проблем постачання титану, хоче мати:
- Диверсифікацію постачальників
- Стратегічні запаси
- Прогнозування (і передбачуваність)
- Впровадження нових технологій, включаючи 3D друк
- Створення спільних партнерств.
Де в цьому всьому місце України? Та у кожному пункті!
Нагадаю, ще 2020 року ми презентували Стратегію Титанового Сектора України до 2030 року.
Її результати могли би бути (у разі реалізації) до 2030 року:
- Включення України в глобальні ланцюжок постачання виробів з титану (а не тільки сировини)
- Інвестиції в Україну від $1 млрд до $7 млрд
- Зростання ВВП від $7 млрд на рік до $100 млрд
- Робочих місць від 2,5 тис. до 16 тис. (без урахування суміжних галузей)
- Надходження до бюджету від $1,8 млрд до $17 млрд
Але... з моменту презентації стратегії минуло три роки, а віз і досі там.
Про**буємо далі?
