Нові квоти ЄС можуть коштувати українському експорту до 3% ВВП – Forbes

Європейський Союз вже з 1 липня запроваджує нову систему захисту внутрішнього ринку сталі, яка може суттєво обмежити можливості українських металургів на ключовому для них експортному напрямку. За оцінками, потенційні втрати українського експорту можуть сягнути €1 млрд на рік. Але в України досі є простір для переговорів, які допоможуть зменшити тиск на промисловість, пише Forbes Ukraine. 

Рада ЄС вже затвердила новий регламент: він скорочує загальноєвропейську квоту на імпорт сталі до 18,3 млн тонн на рік. У разі перевищення встановлених лімітів постачальники сплачуватимуть мито у розмірі 50%.

Поки що остаточно не визначено, які саме умови застосовуватимуться до України. За даними Forbes із посиланням на Financial Times, під час переговорів Єврокомісія пропонувала для України безмитну квоту на рівні 713 тис. тонн на рік. Але це дуже мало: для порівняння, у 2025 році українські виробники поставили до країн ЄС 2,6 млн тонн сталі.

За словами генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, Європейський Союз фактично залишається єдиним великим експортним ринком для української металургії. Минулого року частка ЄС в експорті української металопродукції сягнула 79%, а для окремих видів прокату перевищила 90%.

"Якщо буде застосована квота на рівні 713 тисяч тонн, виробництво сталі в Україні може скоротитися приблизно втричі", – зазначив Зінченко. За його оцінками, це може призвести до зупинки трьох із шести доменних печей, які наразі працюють в Україні.

Додатковий ризик для галузі створює механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM, який повноцінно запрацював у 2026 році. У Forbes зазначають, що нові квоти та CBAM формують для українських виробників подвійний бар’єр на європейському ринку.

Президент ОП Укрметалургпром Олександр Каленков наголосив: наслідки можуть вийти далеко за межі самої металургії. За його словами, сукупний вплив обмежень здатен коштувати Україні до 3% ВВП до 2030 року, а скорочення виробництва загрожує зайнятості в суміжних галузях, вказує видання. 

Водночас переговори між Україною та Європейською комісією тривають. За даними Forbes, українська сторона вже провела кілька раундів консультацій у межах СОТ і розраховує на врахування особливого статусу України як країни-кандидата до ЄС, яка перебуває в умовах повномасштабної війни.

Серед можливих варіантів, які обговорюються, – повне виключення України з нового режиму обмежень, тимчасове призупинення дії тарифного механізму або встановлення спеціальних квот для українських виробників.

Втім, опитані виданням європейські експерти вважають найбільш імовірним сценарій надання Україні окремої квоти, яка буде більшою за початково запропоновані 713 тис. тонн, але все ж меншою за фактичні обсяги експорту до ЄС у 2025 році.

Forbes зазначає: впливові гравці на ринку сталі – компанії із країн з потужним сталеварним виробництвом, як-от Франція, Іспанія і Бельгія. Разом з іншими членами ЄС вони забезпечили 75% ринкової пропозиції того року. 

"Уряду та бізнесу важливо підтримувати двосторонній діалог із цими країнами, аби довести, що продукція з України не несе для них загрози", – резюмує видання. 

Раніше "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявив, що повноцінний запуск механізму CBAM та запровадження нової системи захисних квот ЄС можуть суттєво послабити позиції української металургії на європейському ринку: завод вже втратив 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого сценарію сукупні втрати українських металургів можуть перевищити $1 млрд на рік.