Карін Карлсбро: Євросоюз має розглядати українську металургію як стратегічного партнера, а не загрозу
Євросоюз має розглядати Україну та українську металургію як майбутнього члена та стратегічного партнера ЄС, а не як загрозу. Таку заяву зробила заступниця голови Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту Карін Карлсбро під час дебатів щодо запровадження Єврокомісією нового, ще більш жорсткого режиму торгівлі сталлю з іншими країнами.
"Сьогодні я хочу прояснити, про що ми (європарламентарі. – Ред.) домовилися щодо тарифних квот для України, і її особливий статус має дотримуватися. Ми маємо розглядати Україну як майбутнього члена та стратегічного партнера ЄС, а не як загрозу", – заявила вона.
За її словами, наразі Україна звільнена від застосування поточного захисного (safeguard) режиму торгівлі сталлю у ЄС, цей виняток має діяти до літа 2028 року. Але новий торгівельний захід передбачає застосування щодо України окремої тарифної квоти, а при її розподілі буде враховуватись "особливі проблеми безпеки" в Україні.
"Металургійна галузь є принципово важливою для здатності України виграти війну проти РФ. Крах української металургії стане величезною катастрофою не тільки для України, але для всієї Європи, а соціальні наслідки у вигляді безробіття та недоотримання податків у місцеві бюджети області – загрозою", – підкреслила Карін Карлсбро.
Під час виступу шведська європарламентарка нагадала, що українська металургія була та досі залишається стратегічною мішенню атак російських військ. "На минулому тижні я відвідала метзаводи в Кривому Розі, Дніпрі, Кам’янському та стало свідком жорстокої реальності. Після повномасштабного вторгнення декілька виробничих потужностей або розташовані на окупованих територіях, або були повністю знищені. Решта підприємств стикається з величезними витратами. Той факт, що українська металургія, попри всі труднощі, змогла функціонувати за цих обставин, має бути заохочений, а не покараний", – констатувала заступниця голови Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту.
Нагадаємо, що згідно оновленого звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у березні 2026 року, Україна не є джерелом структурних надлишкових потужностей у глобальній металургійній галузі. Її річні сталеливарні потужності України становлять 8 млн. т, що приблизно на 80% менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Виробництво обмежене, скорочується і жодним чином не можна порівняти з проблемами надлишку потужностей, які лежать в основі запропонованого ЄС нового режиму.
Згідно повідомлення української промислової компанії "Інтерпайп", Карін Карлсбро минулого тижня відвідала "Інтерпайп Сталь" – найсучасніший в Україні електросталеплавильний комплекс. Генеральний директор компанії Лука Занотті та GR-директорка Наталія Сидорук презентували гості повний цикл "зеленого" виробництва сталі.
В "Інтерпайп" нагадали, що вже з 1 липня цього року українські металурги можуть отримати такі обмеження на поставку своєї продукції до Європи, негативний ефект від яких буде співставним із втратою сталевих потужностей у 2022 році. "Неможливість реалізовувати металопродукцію зумовить скорочення виробництва на метзаводах, що створить негативний мультиплікативний ефект та завдасть удару по економіці України та населенню, в першу чергу, в прифронтових регіонах", – підкреслюється у повідомленні.
Поряд із цим торгівельним викликом "Інтерпайп" стверджує, що вже втрачає клієнтів через помилку Єврокомісії при запровадженні "вуглецевого" податку CBAM.
"Під час візиту Карін Карлсбро побачила, що "Інтерпайп Сталь" вже максимально відповідає філософії Green Deal та найжорсткішим екологічним євровимогам, тому "Інтерпайп" був абсолютно штучно позбавлений тих переваг, які вдалося досягти за рахунок найбільшої приватної екологічної інвестиції в промисловість вартістю майже $1 млрд.", – констатували в українській компанії.
