Голову Держфінмоніторингу Проніна вимагають звільнити через скандали та підозри в корупції: нардепи звернулися до Свириденко

Група народних депутатів України звернулася до прем'єр-міністерки Юлії Свириденко із закликом звільнити голову Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Серед причин – виявлена податківцями масштабна схема виведення коштів за кордон через тисячі компаній, а також інформація про можливу причетність посадовця до розкрадань на будівництві фортифікацій через Полтавську ОВА.

Про це йдеться у депутатському зверненні, адресованому очільниці уряду. Документ є в розпорядженні OBOZ.UA.

Автори документа посилаються на дані Державної податкової служби, оприлюднені 2 червня виконувачкою обов'язків голови відомства Лесею Карнаух. За результатами аналізу інформації Національного банку за 2024 рік та перший квартал 2026 року податківці виявили понад 2,3 тис. компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на суму понад 198 млрд грн, після чого фактично припинили діяльність.

У зверненні зазначається, що серед таких компаній було 1243 експортери із загальним обсягом операцій понад 176 млрд грн та 555 імпортерів із показником понад 18 млрд грн. Значна частина підприємств зосереджена в Одеській, Київській, Дніпропетровській, Львівській, Харківській та Запорізькій областях.

Депутати наголошують, що багато компаній-порушників були пов'язані між собою спільними власниками, керівниками, адресами реєстрації та навіть IP-адресами для подання звітності. На їхню думку, такі масштаби діяльності не могли залишитися непоміченими для органів фінансового моніторингу.

"Дуже дивним виглядає той факт, що Державна служба фінансового моніторингу України не помітила підозрілих фінансових операцій по виведенню коштів за кордон на сотні мільярдів гривень", – йдеться у зверненні.

Окремо автори документа згадують журналістські розслідування щодо перебування Проніна за кордоном та справу про будівництво фортифікацій у Донецькій області в період, коли він очолював Полтавську ОВА. Йдеться про контракти із компанією "ЕНК Construction" на понад 370 млн грн, укладені без проведення відкритих тендерів через воєнний стан.

У депутатському зверненні зазначається, що вартість робіт неодноразово збільшувалася, через що загальна сума контрактів зросла приблизно на 70 млн грн. При цьому експерти, на яких посилаються автори документа, дійшли висновку, що частина споруд не відповідала вимогам сучасної війни.

Також депутати нагадують, що Національне антикорупційне бюро витребувало відповідне кримінальне провадження. У зверненні стверджується, що Пронін, який у 2024 році очолював Полтавську ОВА, міг бути безпосередньо причетним до реалізації схеми, через яку державі могли бути завдані багатомільйонні збитки.

"Подібні факти підривають обороноздатність держави, призводять до втрати довіри до інститутів держави та ганьблять авторитет держави", – наголошується у документі.

Що відомо про справу щодо фортифікацій

Слідство перевіряє схему можливого розкрадання понад 200 млн грн бюджетних коштів, які були спрямовані на будівництво оборонних споруд. Так, у лютому 2024 року Полтавська ОВА отримала право будувати фортифікації в Донецькій області.

Після цього з компанією "ЕНК Construction" уклали 16 контрактів на понад 370 млн грн. Закупівлі при цьому проводили без відкритих тендерів через воєнний стан. Водночас експерти, на яких посилаються журналісти, стверджують, що споруди не відповідали вимогам сучасної війни.

За оцінками журналістів, побудовані споруди могли захищати лише від стрілецької зброї та уламків мінометних снарядів, але залишалися вразливими до дронів і керованих авіабомб. Серед претензій до фортифікацій:

• відсутність верхнього перекриття;
• відсутність антидронових аркових конструкцій;
• брак бетонних перекриттів;
• відсутність антипідривних бар’єрів;
• проблеми з водовідведенням і маскуванням.

Окремо слідство перевіряє можливе завищення вартості робіт та фіктивні витрати. Ймовірні переплати:

• переплата на бетонних "пірамідах" – понад 22 млн грн;
• фіктивна доставка – 21 млн грн;
• переплата на пиломатеріалах – 6,7 млн грн.

Загалом, за даними журналістів, вартість фіктивних товарів і послуг могла сягати щонайменше 200 млн грн. Під час слідчих дій було виявлено 14 окремих зловмисних кейсів – зокрема, факти одержання хабарів, завищення вартості робіт, фіктивних підрядів і продажу "броні" від мобілізації. Фігурантами справи називали таких осіб:

• Філіп Пронін – колишній голова Полтавської ОВА, нині голова Державної служби фінансового моніторингу України (звинувачення відкидає, при цьому з трибуни парламенту показував фотографії укріплень, на яких, за словами Железняка, зображено зовсім не ту ділянку, про яку йшлося в розслідуванні);
• Богдан Корольчук – перший заступник голови Фінмону, раніше заступник Проніна в Полтавській ОВА;
• Дмитро Когут – чинний в. о. начальника Полтавської ОВА, який, за словами Железняка, "виконує вказівки колишніх керівників області".

Журналісти також стверджували, що згодом Пронін міг організувати схему незаконного ухилення від мобілізації вже в Держфінмоніторингу. Розслідувачі вже зверталися до НАБУ із заявою про долучення нових даних, які доповнюють підозри щодо вчинення кримінальних злочинів головою Держфінмоніторингу Проніним (заява від 13.10.2025 № 55, зареєстрована в НАБУ 15.10.2025 за № 288/24899-01).

Як повідомляв OBOZ.UA, також у НАБУ та САП заявляють, що Держфінмоніторинг почав реагувати на запити щодо оборонних і енергетичних схем лише після суспільного резонансу довкола операції "Мідас", а до того місяцями фактично ігнорував звернення антикорупційних органів. За словами САП, Фінмон під керівництвом Проніна демонструє "італійський страйк" – імітує співпрацю, не забезпечуючи реальних результатів у пошуку та блокуванні підозрілих коштів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!