З банківських рахунків можуть почати "зникати" гроші: які зміни готують для українців

На клієнтів державних банків (а вони контролюють більшу частину банківської системи) поширюється автоматичне стягнення заборгованностей з рахунків. Але такий механізм хочуть поширити і на решту банків в Україні.

Про це в ефірі загальноукраїнського телемарафону "Єдині новини" заявив міністр юстиції Денис Маслов. Нові правила можуть запрацювати вже з жовтня.

"У нас завдання: щоб в жовтні місяці були підключені всі банки в Україні і щоб це дозволяло швидко знаходити кошти боржника в автоматичному порядку, проводити списання цих коштів і погашення відповідних заборгованостей. Я просто хочу нагадати, що, наприклад, багато боргів у нас, в тому числі, і по аліментних зобов'язанніх і так далі", – наголосив Маслов.

Як працюватиме новий механізм з 23 жовтня

Оновлений порядок регламентовано наказом Міністерства юстиції № 1837/5 від 9 липня 2026 року, ухваленим на виконання Закону № 4833-IX щодо цифровізації виконавчого провадження. Нові норми запрацюють одночасно з набранням чинності законом – з 23 жовтня 2026 року.

Ключова зміна полягає в тому, що цифрова система охоплюватиме весь процес – від первинного пошуку статків боржника до фактичного списання грошей і їх перерахування стягувачу.

Система шукатиме не лише звичайні банківські рахунки

До електронної взаємодії через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) обов'язково залучаються:

• усі комерційні та державні банки;
• небанківські надавачі платіжних послуг;
• емітенти електронних грошей;
• інші фінансові установи.

Це означає, що державні та приватні виконавці зможуть отримувати дані й накладати стягнення не лише на традиційні банківські поточні чи депозитні рахунки, а й на електронні гаманці та електронні гроші.

Реакція фінустанов – протягом однієї години

Обмін документами (запити, постанови про арешт чи його зняття, платіжні інструкції) здійснюватиметься через захищені програмні інтерфейси API.

Інформаційні системи банків та фінансових компаній будуть зобов'язані щогодини перевіряти наявність нових документів від виконавців. Відповідь на запит про наявність рахунків, їхні реквізити та залишок коштів банк повинен буде надати не пізніше ніж протягом 1 години робочого часу.

Не лише арешт, а й автоматичне списання

Автоматизація більше не обмежуватиметься лише "заморожуванням" коштів на картці. Після проходження законних процедур виконавець у декілька кліків формуватиме платіжну інструкцію для примусового списання необхідної суми борга. Робота з електронними грошима передбачає їх погашення з подальшим перерахуванням коштів на рахунки виконавчої служби чи приватного виконавця.

Який ліміт коштів захищено від стягнення

Попри автоматизацію та жорсткі терміни, законодавство залишає за громадянами право на забезпечення базових життєвих потреб.

Фокус робиться на тому, що не всі кошти боржника підлягають автоматичному списанню. Фізичні особи мають право зберегти частину грошей на повсякденні витрати:

• боржник має право вільно користуватися коштами на одному поточному рахунку в одному банку;
• гранична сума, яку заборонено списувати на місяць, становить два розміри мінімальної заробітної плати (встановленої на 1 січня 2026 року);
• на кошти в межах цього ліміту стягнення не звертається, що дає змогу боржникові покривати базові щоденні потреби навіть під час виконавчого провадження.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, в Україні хочуть дозволити списувати до 100% прострочених кредитів для військових, полонених, зниклих безвісти цивільних, членів їхніх сімей та людей з інвалідністю внаслідок війни. Водночас списання не буде автоматичним, адже банк сам вирішуватиме, чи прощати борг і яку його частину, а передбачені зміни ще мають доопрацювати через юридичні та фінансові неузгодженості.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!