Українцям пояснили, як захистити заощадження від інфляції: в що вкласти гроші

На тлі інфляції в України багато громадян розглядають шляхи, аби захистити свої заощадження у національній валюті від знецінення. Одним з ефективних механізмів є гривневі депозити та облігації уряду (ОВДП).

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ). Головний аргумент фінрегулятора – ставки за вкладеннями випереджають показники інфляції.

Переваги депозитів та ОВДП

В НБУ наголошують, що українці активно вкладають кошти в гривневі депозити та ОВДП. Про це свідчить зростання обсягів таких заощаджень упродовж останніх місяців.

Такі інструменти дозволяють зберегти купівельну спроможність грошей, оскільки:

• ставки за строковими депозитами (залежно від терміну) – від 10% до 15% річних (7,7% – 11,6% після оподаткування;
• ставки за ОВДП – від 13% до 17% (дохід не оподатковується).
• прогнозована інфляція на кінець 2026 року – 7,5%.

"Для НБУ важливо зберігати привабливість гривневих інструментів. Адже довіра громадян до гривні зменшує їх інтерес до купівлі валюти, що знижує тиск на курс, економить валютні резерви та сприяє подальшому зниженню інфляції. Щоб підтримати інтерес до гривневих заощаджень і водночас тримати інфляцію під контролем, НБУ знижує облікову ставку поступово", – зазначили в Нацбанку.

Девальвація допомагає? Чи є переваги у зростання курсу долара

Заступниця міністра фінансів Ольга Зикова стверджує, що девальвація гривні сприяє внутрішньому попиту на товари на вітчизняних виробників. Це сприятиме побудові стійкішої та більш стабільної економіки в Україні.

"Українська економіка передусім керується стабільним внутрішнім споживанням. Девальвація валюти, яка почалася минулого року, насправді допомагає спрямувати цей попит більше на вітчизняних виробників, і зі зростанням витрат через дефіцит електроенергії саме так працює імунна відповідь", – пояснила вона.

Також за словами чиновниці, фінансова система України нині є більш прозорою, ніж була до війни. До того ж, попри війну, банківська система є ліквідною, міжнародна фінансова співпраця розширюється.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, станом на січень 2026 року державний борг України зріс до $215 млрд, з яких понад 75% припадає на зовнішні зобов’язання, а місячне збільшення склало $1,67 млрд. Однак, нюанс у тому, що більшість цього боргу – пільгові довгострокові позики з низькою ставкою (4,51%), а їх обслуговування частково планують здійснювати за рахунок доходів від заморожених російських активів, а не з бюджету громадян.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!