Чи забиратимуть в українців житло за несплату комуналки: борги накопичили вже понад 700 тис. сімей

В Україні наразі накопичено понад 794 тисячі боргів за комунальні послуги, 60% з них завершуються без реальної оплати, а найбільше заборгували за тепло, воду та газ, причому чверть боржників – пенсіонери. Попри паніку навколо нового законопроєкту, забрати єдине житло можна лише у виняткових випадках у разі боргів понад 20 мінімальних зарплат і з обов’язковим залученням органів опіки, тож масових конфіскацій не буде.

Про це повідомляють аналітики Опендатабот. Станом на листопад 2025 року у Єдиному реєстрі боржників накопичено 794 604 активні провадження за несплату комунальних послуг.

Формально вони "активні", але фактично – це мертва статистика, адже 60% таких справ завершені без реального стягнення, і гроші повернути не вдалося. Щороку проблема тільки зростає, лише у 2025 році до Реєстру додалося 194 тисячі нових боргів, і дві третини з них все ще залишаються відкритими.

Найбільше заборгували мешканці Харківської та Дніпропетровської областей – по 45-48 тисяч проваджень у кожному регіоні. І найчастіше українці не платять за тепло – саме на нього припадає 40% усіх боргів, далі йдуть вода, газ, утримання будинків та електрика.

Показово й те, що кожен четвертий боржник – пенсіонер. Зокрема, абсолютний антирекорд цього року – 71-річна мешканка Миколаївщини, на яку відкрили 28 проваджень за несплату електроенергії. Усі вони завершилися безуспішно.

Що пропонують змінити в Україні

Після того, як Верховна Рада підтримала законопроєкт №14005 у першому читанні, соцмережі вибухнули заявами про те, що тепер в українців забиратимуть єдине житло навіть за незначні борги. У багатьох регіонах почалася справжня паніка. Проте юристи пояснюють: більшість таких страхів не має під собою підстав. Документ передбачає:

• автоматичне внесення боржників до реєстру без додаткових процедур;
• заборону продавати, дарувати або переоформлювати майно, поки борг не буде погашено;
• швидший арешт активів і неможливість "сховати" майно після відкриття провадження;
• автоматичне закриття провадження після погашення боргу, що спрощує життя боржникам.

"Частина гучних заяв виникла через нерозуміння законодавства. Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а арешт майна та можливість стягнути єдине житло за певних умов існували й раніше. Новий закон лише повертає старі норми і робить систему трохи зручнішою", – пояснив один з експертів.

Попри панічні заяви, навіть у разі ухвалення законопроєкту до другого читання механізм вилучення єдиного житла майже не змінюється. Забрати його можливо лише за таких умов:

• борг перевищує 20 мінімальних зарплат – станом на 2025 рік це 160 тисяч гривень;
• у житлі немає малолітніх дітей або органи опіки дають згоду;
• це крайній захід, який застосовується тільки після вичерпання всіх інших способів стягнення.

Тож жодні зміни не передбачають конфіскації квартир чи будинків за "борг 3 тисячі за воду", як це активно поширюється в соцмережах. Навпаки – законопроєкт зменшує бюрократію й дозволяє швидко виключати боржників із Реєстру після сплати боргу. Комунальні борги ростуть значно швидше, ніж можливості держави їх стягувати:

• низька платоспроможність населення;
• старі тарифи, що призводять до накопичення нових боргів самими підприємствами;
• складний виконавчий механізм;
• відсутність реальних інструментів для стягнення з вразливих категорій населення.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, центральний районний суд Миколаєва задовільнив позов ГУ ПФУ в Миколаївській області та зобов'язав жінку повернути в бюджет субсидію в розмірі 5135 грн. Виявилось, що жінка мала відкритий в банку депозит на суму більше 100 тис. грн, а це позбавляє право отримувати субсидію.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!