Українці масово відмовляються сплачувати борги? Скільки вдалося стягнути
Торік державні та приватні виконавці стягнули з українців 29,63 млрд грн заборгованостей. Попри те, що сума здається значною, загалом до роботи було прийнято понад 6,3 млн проваджень на 2,32 трлн грн – отже вдалося стягнути лише 1,5 копійки з кожної гривні боргів. Втім, статистика включає і борги Росії перед українцями, а також заблоковані мораторіями справи, тому ці дані є не до кінця релевантними.
Про це повідомили в Опендатаботі. Зазначається, що у 2025 році сума стягнень боргів зросла на 16%, порівняно з попереднім.
Важливий нюанс
Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко пояснює: статистику суттєво спотворюють "мертві борги" – суми, які фактично неможливо стягнути. Зокрема:
- борги Росії перед українцями;
- справи, заблоковані одним із 25 діючих мораторіїв.
Якщо відсіяти ці кейси, реальний рівень виконання складає 30-40%. "Для справ щодо відшкодування шкоди від РФ має бути окремий механізм – реєстр збитків, які відшкодовуватимуться через репарації або міжнародні компенсаційні механізми", – вважає Гайченко.
Які виконавці ефективніші
Державні виконавці отримали 4,94 млн проваджень на 1,84 трлн грн і виконали кожне четверте., тоді як приватні – 1,36 млн проваджень на 471 млрд грн і виконали кожне п'яте. У відсотках від заявлених сум приватні стягнули 3% проти 1% у державних – перевага є, але обидва показники залишаються вкрай низькими.
Самі виконавці це пояснюють низкою обмежень, з якими стикається система стягнень. Зокрема боржники, які мають ресурси, нерідко ухиляються від виконання рішень, користуючись недосконалістю законодавства та мораторіями.
"Від початку повномасштабного вторгнення держава більше опікувалась проблемами боржників, а не стягувачів, запроваджуючи все нові й нові заборони та мораторії на виконання", – скаржиться приватний виконавець Андрій Авторгов.
Він нарікає, що на безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень, подальше зволікання зі зрівнянням повноважень приватних та державних виконавців та покладання механізмів примусового виконання виключно на Реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень майнового характеру.
Чому рішення Ради не працює
Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження. Ключова зміна – підключення всіх банків до системи АСВП. Зараз до неї під'єднана лише половина банків: поки решта чекає паперову постанову про арешт рахунку, боржник встигає перевести гроші туди, де АСВП не працює – і так по колу.
Авторгов, однак, налаштований скептично. На його думку, цифровізація іноді працює навіть на шкоду: боржник бачить провадження в Дії і встигає вивести кошти раніше, ніж накладається арешт. "Ці зміни не стільки про цифровізацію, скільки про подальший рух до реєстрово-обмежувальної моделі", – резюмує він.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, автоматичного стягнення боргів без рішення суду в Україні не запроваджують, як і раніше, людина може потрапити до реєстру боржників лише після відкриття виконавчого провадження. Натомість новий закон №14005 спрощує процедури – після погашення невеликих боргів людину автоматично виключатимуть із реєстру, а також підвищує поріг захисту єдиного житла.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!