Українські немовлята поза законом: країна ЄС відмовляє дітям біженців у захисті
Бельгія суттєво посилила вимоги до надання захисту біженцям з України. Тепер через бюрократичні колізії українські немовлята, народжені після початку повномасштабного вторгнення, не можуть отримати документи або медичне страхування.
Про це повідомляє "Радіо Свобода". Зазначається, що минулого року в Бельгії суттєво побільшало відмов у наданні захисту українцям – з 883 у 2024-му до 2380 лише за перші 10 місяців 2025-го.
Відмов побільшало після того, як у серпні 2025 року Бельгія змінила своє міграційне законодавство. До закону про іноземців від 15 грудня 1980 року внесли поправки, згідно з Директивою ЄС про тимчасовий захист. Але правозахисники вважають, що саму суть директиви при цьому було спотворено.
Як немовлята опинилися "поза законом"
Головною причиною масових відмов дітям став жорсткий критерій щодо місця проживання в Україні до 24 лютого 2022 року. Бельгійська влада трактує це буквально: оскільки дитина народилася після початку великої війни, вона фізично не могла перебувати в Україні на момент вторгнення.
Внаслідок зміни політики виникла парадоксальна ситуація: мати має статус тимчасового захисту, а її дитині – відмовляють. За словами українок, які зіткнулися з такою колізією, держслужбовці їм прямо кажуть – дитина може покинути країну. Втім згодом їй дійсно може загрожувати депортація.
Основні ризики для родин
- Відсутність медицини. Без статусу дитина не має медичної страховки. Це унеможливлює планові щеплення та робить будь-яке екстрене лікування надто дорогим для біженців.
- Фінансовий бар'єр. Замість спрощеного захисту міграційна служба пропонує процедуру "возз’єднання родини". Вона вимагає підтвердження високого доходу (близько 2550 євро на місяць), що є недосяжним для матерів, які щойно приїхали або перебувають у декреті.
- Загроза депортації. Після вичерпання 90 днів безвізового режиму перебування дитини в країні стає нелегальним. Батьки змушені подавати апеляції або звертатися за міжнародним прихистком (статусом біженця), щоб уникнути вислання.
Реакція правозахисників та ЄС
У міграційній службі Бельгії вже заявили, що вивчають ситуацію. Спецпосланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон зізналася, що не знала про такий "бельгійський парадокс".
"Я не була обізнана з цією ситуацією, про яку ви зараз розповідаєте. Тож це мене здивувало. Звісно, ці діти також повинні підпадати під захист, якщо їхні батьки, їхня мати підпадає під нього", – сказала вона, додавши, що потребує додаткового часу на вивчення питання.
Юрист правозахисної організації Caritas у Бельгії Пітер ван Роєн вважає, що бельгійський уряд свідомо обрав більш обмежувальне тлумачення законодавства, хоча була можливість дотримуватися гнучкішого підходу. За його словами, з такими випадками організація стикається щотижня, а деколи – і частіше.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, за даними Євростату, станом на кінець 2025 рік в Бельгії статус тимчасового захисту було надано понад 93 тис. українцям. Водночас за місяць їхня чисельність зменшилася на 60 осіб, або 0,06%.