Удари по складах змінять ціни та асортимент: які товари можуть зникнути з полиць

Через російські удари по складах і логістичних центрах витрати українського ритейлу на логістику вже зросли приблизно у 1,5-2 рази, а компанії змушені шукати нові склади, маршрути та постачальників. Масового дефіциту товарів не очікують, однак окремі категорії, зокрема свіжа продукція та велика побутова техніка, можуть тимчасово зникати з продажу або дорожчати.

Про це повідомляє Асоціація ритейлерів України. Бізнес намагається перерозподіляти запаси, шукати альтернативні склади та постачальників, однак така перебудова потребує часу й значно збільшує операційні витрати.

Російські удари змусили ритейл перебудовувати логістику

Протягом останніх тижнів російські атаки неодноразово завдавали ударів по великих складських і логістичних об'єктах українського бізнесу. Знищення таких центрів створює проблему не лише для конкретних компаній, які втрачають товари та інфраструктуру, а й для всієї системи постачання.

Великі розподільчі центри дозволяли ритейлерам централізовано зберігати значні обсяги продукції та швидко доставляти її до магазинів у різних регіонах. Після їхнього пошкодження або знищення компаніям доводиться розподіляти запаси між кількома меншими об'єктами, прокладати нові маршрути та частково переходити до менш автоматизованих процесів.

Додаткові витрати виникають практично на кожному етапі – від оренди складських площ до транспортування та страхування вантажів. За оцінками учасників ринку, порівняно з попереднім періодом логістичні витрати зросли приблизно у 1,5-2 рази.

Серед причин називають довші та складніші маршрути, дорожчі міжнародні перевезення, страхування, додаткові заходи безпеки, а також загальне збільшення операційних витрат. Крім того, міжнародні постачальники можуть закладати у вартість товарів додаткові ризики, пов'язані з роботою на українському ринку.

Чи залишаться українці без товарів

Попри те, що в окремих магазинах уже можна побачити порожні полиці або тимчасову відсутність деяких позицій, представники ринку не говорять про системний дефіцит. Проблема наразі має переважно точковий характер. Тобто певний товар або конкретна модель може тимчасово зникнути з продажу, однак це не означає, що продукції загалом не вистачає.

Компаніям потрібен час, щоб перенаправити товарні потоки та перебудувати систему постачання. Особливо складною є ситуація із продукцією, яка має короткий термін придатності, йдеться про:

• м'ясо;
• рибу та морепродукти;
• молочну продукцію;
• свіжі овочі;
• фрукти;
• інші товари, які потребують швидкої доставки або постійного температурного режиму.

Як пояснюють у METRO Україна, навіть відносно невелика затримка під час транспортування таких товарів може негативно вплинути на їхню якість. Водночас у більшості продовольчих категорій є альтернативні виробники та бренди, тому повного зникнення продукції з магазинів не очікують.

Яка техніка може подорожчати найбільше

Проблеми з логістикою стосуються не лише продуктів харчування. Значний вплив вони можуть мати на ринок побутової техніки та електроніки. За даними "Фокстрот", найбільш вразливою є великогабаритна та середньогабаритна техніка, це холодильники, пральні машини, телевізори, пилососи, мультипечі та інші товари.

Їх складніше зберігати, транспортувати й швидко замінювати у випадку перебоїв. Особливо це стосується продукції, яка імпортується великими партіями безпосередньо від виробників. За оцінками компанії, закупівельні ціни на великогабаритну побутову техніку можуть зрости приблизно на 7-11%.

Для середньогабаритної техніки потенційне подорожчання через воєнні ризики оцінюється на рівні 4-7%. Водночас дрібна електроніка та невелика побутова техніка менш залежні від логістичних витрат. Для них можливе зростання цін приблизно на 2-3%.

Втім, остаточна ціна залежатиме не лише від вартості доставки. На неї також впливатимуть валютний курс, ціни на електронні компоненти, закупівельна вартість та ситуація із запасами конкретного постачальника.

Найбільший ризик для молочної продукції та свіжих продуктів

Окремою проблемою є товари, які неможливо просто довго зберігати на альтернативному складі. Наприклад, якщо великий холодильний склад знищений, компанії повинні оперативно знайти нові приміщення з відповідним обладнанням. Таких об'єктів на ринку значно менше, ніж звичайних складських площ.

За оцінками директорки UTG Євгенії Локтіонової, через дефіцит спеціалізованих холодильних складів у Київській області вартість окремих товарів, які потребують постійного охолодження, може зрости на 5-7%.

Зазначається, що це стосується молочної продукції, свіжого м'яса та заморожених напівфабрикатів. Водночас експерти не очікують різкого подорожчання абсолютно всіх продуктів у магазинах.

Ритейл не хоче перекладати всі витрати на покупців

Для торговельних мереж ситуація є складною, оскільки збільшення витрат не означає автоматичної можливості підняти ціни. Ритейлери змушені конкурувати між собою за покупця. Якщо компанія повністю перенесе додаткові витрати на споживача, це може призвести до втрати частини клієнтів.

Саме тому торговельні мережі намагаються оптимізувати інші процеси, змінювати маршрути та перерозподіляти запаси. Наприклад, "Епіцентр" уже перенаправляє товарні залишки, перебудовує логістику та шукає альтернативних постачальників.

У компанії наголошують, що не планують штучно підвищувати ціни саме через наслідки російських атак. Водночас на кінцеву вартість окремих товарів можуть впливати загальні ринкові фактори – енергоносії, сировина, валютний курс, закупівельні та логістичні витрати.

Великі склади змінюють на мережу менших

Одним із головних способів захисту від подальших ударів для бізнесу стала диверсифікація складської інфраструктури. Логіка проста, якщо всі запаси знаходяться в одному великому логістичному центрі, його знищення може паралізувати роботу компанії. Якщо ж товар розподілений між кількома об'єктами, ризики значно нижчі.

Проте реалізувати таку стратегію стає дедалі складніше. В Україні не вистачає достатньої кількості якісних складських площ, особливо приміщень, обладнаних для зберігання продуктів із контрольованою температурою.

Частково проблему намагається вирішити держава. Фонд державного майна України вже проводить пошук потенційних складських приміщень, які можна передати бізнесу в оренду.

Регіональні фахівці ФДМУ оглянули понад 1 млн квадратних метрів потенційних складських площ. Майже 164 тис. квадратних метрів із них можуть бути використані підприємцями.

Передача державного майна в оренду відбувається через електронну систему Prozorro.Продажі, що має забезпечити відкритий доступ до таких об'єктів. Для компаній, які втратили власні логістичні центри, це може стати одним із варіантів швидкого відновлення роботи.

Бізнес скорочує асортимент

Деякі компанії змушені переглядати не лише логістику, а й сам асортимент. Показовим є приклад "Біосфери", склад якої був знищений 3 серпня. Після втрати логістичного центру компанія вирішила відмовлятися від частини товарних позицій із низькою оборотністю та прибутковістю.

Натомість бізнес планує концентрувати ресурси на найбільш затребуваних категоріях. Такий підхід може стати поширенішим, компаніям стає дедалі важче зберігати великий асортимент, якщо кожна додаткова товарна позиція потребує окремих складських, транспортних та операційних витрат. У результаті покупці можуть зіткнутися не стільки з повним дефіцитом товарів, скільки зі зменшенням вибору.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Тривала блокада українських портів може призвести до зростання світових цін на агропродукцію до 30%, адже міжнародний ринок ризикує недоотримати до 30 млн тонн українського продовольства. За оцінкою Мінагрополітики, найбільш відчутне подорожчання може початися після завершення жнив, якщо морський експорт не відновиться найближчими місяцями.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!