Супермаркети ввели обмеження після російських ударів по складах: у Кабміні зробили заяву

В українських супермаркетах уже вводять обмеження на купівлю окремих продуктів – зокрема, не більше 6 пляшок олії або 6 кг круп на одного покупця, хоча загального дефіциту цих товарів немає. Водночас через дорожчу та складнішу логістику ціни на окремі товари можуть зростати, особливо на швидкопсувні продукти, а самі обмеження в Мінагрополітики називають передчасними, оскільки вони здатні спровокувати ажіотаж і панічні закупівлі.

Про це розповів міністр аграрної політики України Тарас Висоцький в інтерв'ю медіа. За його словами, виробництва більшості основних продуктів достатньо для внутрішнього споживання, а окремі категорії Україна виробляє із суттєвим надлишком.

Продукти є, але доставляти їх стає складніше

За словами Висоцького, наразі підстав говорити про загальний дефіцит продовольства в Україні немає. Баланс виробництва та споживання свідчить, що країна має достатньо продукції для забезпечення внутрішнього ринку. Проблема полягає в іншому.

Через російські удари традиційна модель, за якою товар рухався від виробника на великий центральний склад, а потім розподілявся по магазинах, у багатьох випадках стала небезпечною або взагалі недоступною. Тому компанії переходять на більш розгалужену систему. Продукція може їхати безпосередньо від виробника до магазину або потрапляти спочатку на невеликі децентралізовані склади.

Зазначається, що це дозволяє зменшити ризик втрати великих запасів товару в одному місці, але така схема має й інший бік – вона дорожча. Потрібно більше автомобілів, водіїв, маршрутів та часу на перевезення. Відповідно, логістична складова в ціні товару може збільшуватися.

Саме тому ситуація на полицях супермаркетів у різних містах може відрізнятися. В одному магазині певний товар може бути в достатній кількості, тоді як в іншому його тимчасово не буде. За оцінкою Мінагрополітики, це не означає, що продукт закінчився в країні. Найчастіше йдеться про ситуативний збій постачання.

Які продукти можуть зникати з полиць найчастіше

Найбільші логістичні ризики стосуються товарів, які складно довго зберігати. Насамперед це свіжі овочі та фрукти. Вони мають обмежений термін придатності, займають багато місця під час перевезення і потребують швидкої доставки від виробника до споживача.

Схожа ситуація може виникати зі свіжим та охолодженим м'ясом, а також рибою. Тобто саме в цих категоріях найбільш імовірні короткострокові перебої з асортиментом. Якщо певний магазин тимчасово не отримав партію, це ще не означає загальнонаціонального дефіциту.

Натомість щодо круп, борошна, цукру, олії та інших товарів тривалого зберігання ситуація значно стабільніша. Висоцький окремо зазначив, що підстав очікувати тривалого зникнення з магазинів круп, олії, борошна, цукру чи яєць наразі немає.

Чи варто скуповувати крупи та олію

На тлі повідомлень про атаки на склади деякі торговельні мережі почали обмежувати кількість окремих товарів, яку можна придбати в одні руки. Йдеться, зокрема, про крупи та олію. У Мінагрополітики вважають такі обмеження передчасними, якщо вони пояснюються нібито фізичною нестачею продуктів.

Є ризик, що подібні обмеження, навпаки, можуть стимулювати ажіотаж. Людина, яка планувала купити одну пляшку олії, побачивши ліміт у шість пляшок, може вирішити придбати максимально дозволену кількість.

Тобто сам факт обмеження здатен створити у споживачів враження, що продукт ось-ось зникне. За словами Висоцького, для цього зараз немає підстав. Виробництва соціально значущих товарів – зокрема цукру, круп та олії достатньо.

Україна має великий запас власного продовольства

Український продовольчий ринок має важливу перевагу, адже країна не залежить від імпорту більшості базових продуктів. Україна виробляє значно більше пшениці, ніж необхідно для внутрішнього споживання.

За даними, наведеними Висоцьким, цього року очікується понад 24 млн тонн пшениці, тоді як внутрішня потреба становить близько 6 млн тонн, із яких приблизно 3-3,5 млн тонн припадає на продовольчі потреби. Тому проблем із борошном та хлібобулочними виробами через фізичну нестачу зерна не прогнозують.

Схожа ситуація з основними крупами. Пшеничну, ячну, вівсяну, гречану та кукурудзяну крупи Україна виробляє в обсягах, які перевищують внутрішнє споживання. Інша ситуація з рисом – його Україна імпортує через обмежені можливості вирощування цієї культури за українських природно-кліматичних умов.

Також країна значною мірою залежить від імпорту деяких товарів, які фактично не виробляються всередині держави, це банани, цитрусові, кава та какао-боби. Важливою імпортною категорією залишається морська та океанічна риба. Через війну промисловий вилов у Чорному та Азовському морях фактично відсутній, тому тут внутрішнього виробництва недостатньо.

Щодо олії Україна залишається одним із найбільш забезпечених продуктами ринків. Виробництво олії приблизно в десять разів перевищує внутрішнє споживання. Тому говорити про ризик фізичного зникнення олії з українських магазинів через нестачу сировини наразі підстав немає. Україна також залишається експортно орієнтованою за цукром.

Овочі та фрукти

Якщо говорити саме про ризик тимчасової відсутності товарів, найбільше уваги варто приділяти свіжій продукції. Овочі та фрукти не можна просто накопичити на кілька місяців, як крупи чи цукор. Для них потрібні відповідні умови зберігання, а частину врожаю необхідно реалізувати протягом відносно короткого періоду.

До того ж такі товари є об'ємними, тому їх транспортування потребує значних потужностей. Основні овочі борщового набору – картоплю, моркву, буряк, цибулю та капусту Україна виробляє сама. Тому загального дефіциту цих продуктів Мінагрополітики не прогнозує. Однак окремі регіони можуть стикатися з тимчасовими перебоями, якщо порушується доставка.

Молоко, яйця та м'ясо

За молочною продукцією баланс близький до нейтрального. Україна імпортує частину сирів, однак водночас експортує сухе та згущене молоко, а також масло. За оцінкою міністра, навіть повна відсутність імпорту не створила б критичної проблеми для забезпечення базової потреби населення в молочній продукції.

Яйця Україна також експортує, тобто внутрішнє виробництво дозволяє покривати потреби населення. Україна забезпечена і власною свининою, а за м'ясом птиці залишається нетто-експортером.

Лише курятини виробляється близько 1,4 млн тонн на рік. Внутрішнє споживання становить близько 908 тис. тонн, ще приблизно 550 тис. тонн припадає на експорт. Таким чином, у цьому сегменті проблема полягає не в нестачі виробництва.

Окремо варто виділити сіль. Її ситуація відрізняється від більшості базових продуктів, оскільки значна частина українських запасів була пов'язана з підприємством "Артемсіль", територія якого опинилася під тимчасовою окупацією. Тому сіль Україна імпортує.

Водночас це не означає автоматичного дефіциту продукту. Імпортні поставки можна переналаштовувати, а автомобільна логістика дозволяє швидше змінювати маршрути залежно від ситуації.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні за підсумками сепрпня-2026 у річному обчисленні (до серпня-2025) інфляція знову прискорилася – з 7,7% до 8,1%. Одним із драйверів річного зростання цін традиційно стало подорожчання продуктів харчування – на 5,9%.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!