Податківці перевіряють звичайних українців: якщо проігнорувати запит, можуть отримати дані з банківського рахунку

Державна податкова служба (ДПС) перевіряє не лише бізнес, але й простих платників податків (фізичних осіб). Враховуючи рівень тіньової зайнятості, зарплат "у конвертах" і відсутність розвиненої культури сплати податків, велика частина громадян потенційно могла б зацікавити ДПС.

Однак насправді перевіряють лише тих, чиї дії здалися податківцям підозрілими. ДПС має доступ до 40 державних реєстрів. Якщо, наприклад, українець без офіційних доходів (або з мінімальним заробітком) витрачає значні кошти – купує автівку чи нерухомість, – ця інформація неминуче потрапляє у звіти.

Співробітники ДПС зобов'язані на це реагувати. Про те, як відбуваються перевірки і в яких випадках вони можуть отримати доступ до банківських рахунків, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Податківці перевіряють звичайних українців

Минулого року податкова провела планову перевірку близько 1 027 фізосіб, на цей рік заплановано приблизно 1 016 таких перевірок. Це лише частка відсотка від загальної кількості платників податків. Передусім перевіряють тих, хто має значні ризики. Прийти можуть до українця, через рахунки якого проходять аномально великі суми, або до того, хто без офіційних доходів витрачає мільйони гривень.

Для абсолютної більшості платників податків така перевірка не становить загрози. Однак якщо виявлено підозрілі операції, податківцям доводиться діяти.

Найпростіший варіант – запросити пояснення у платника податків. Якщо вдається з’ясувати походження доходу, ДПС може донарахувати платежі. Так часто відбувається з українками, які заробляють на OnlyFans. Компанія-власник платформи передає дані про те, кому платить Україні, а ДПС вимагає у моделей сплатити з отриманої суми ПДФО (18%) та військовий збір (5%).

Якщо українець не реагує на офіційні листи від податківців, призначають виїзну податкову перевірку – приїжджають за місцем реєстрації платника податків.

Якщо можливий порушник не живе за місцем реєстрації, співробітники ДПС звертаються до поліції з проханням встановити його реальне місцеперебування. Якщо правоохоронці не знаходять платника, податківці звертаються до банку й просять надати інформацію про те, скільки коштів отримував їхній клієнт та кому надсилав гроші.

Хороша новина полягає в тому, що банки часто відмовляються розкривати таємницю без рішення суду. А погана – суди здебільшого задовольняють позови податківців.

Які перевірки фізосіб бувають:

• Камеральна перевірка здійснюється автоматично безпосередньо в базах даних Державної податкової служби на основі поданих декларацій та звітності, при цьому присутність платника податків не вимагається. Така перевірка може пройти непомітно.
• Документальна перевірка стосується звичайних громадян, осіб, які ведуть незалежну професійну діяльність, а також фізичних осіб-підприємців (ФОП), і базується на детальному вивченні первинних документів та отриманих доходів. Документи може запросити ДПС.

Основними джерелами даних для таких перевірок є інформація про значні рухи коштів на банківських рахунках, яку податкова отримує від банків та Національного банку України, а також дані систем фінансового моніторингу.

• У деяких випадках можуть приїхати з виїзною перевіркою за місцем реєстрації можливого порушника.

Як податківці отримують доступ до банківської таємниці: розбираємо на прикладах

OBOZ.UA вивчив десятки судових справ, у яких податківці просили суди зобов’язати банки розкрити банківську таємницю щодо можливого порушника. Зазвичай такі позови задовольняють у випадках, якщо порушник не живе за місцем реєстрації та не надав документи для перевірки.

Якщо ж українець вчасно відреагував на вимоги й надав документи, у ДПС, за версією суддів, було достатньо інформації для проведення перевірки.

Наприклад, Подільський районний суд Києва у справі № 758/6459/26 зобов’язав "Універсал Банк" розкрити банківську таємницю щодо одного зі своїх клієнтів. Спочатку ДПС у Запорізькій області намагалася самостійно знайти платника податків, який зареєстрований у гуртожитку.

"За вказаною адресою знаходився багатоповерховий будинок (гуртожиток), за цією адресою двері відчинила жінка та повідомила, що він тут не проживає, письмові пояснення надавати відмовилась", – йдеться в матеріалах справи.

Саме той факт, що податківці не змогли отримати інформацію під час виїзної перевірки, став одним з аргументів на користь ДПС.

Схоже рішення кілька тижнів тому ухвалив Печерський райсуд Києва у справі № 757/21349/26-ц. Податківці прийшли перевіряти одного з платників податків. Чиновники прибули до багатоповерхівки і дзвонили в домофон до ймовірного порушника, але він не відповів.

Тому перевірку проведуть, отримавши дані від ПриватБанку, який за рішенням суду зобов’язаний розкрити банківську таємницю.

Проте інколи судді відмовляють податківцям. Наприклад, Печерський райсуд Києва відмовив ГУ ДПС у Рівненській області. Податківці хотіли зобов'язати ПриватБанк надати інформацію про одного зі своїх клієнтів – платника податків, який має відкритий ФОП. ДПС прагнула отримати "інформацію про обсяг та обіг коштів із зазначенням призначення платежу, дати платежу, назви та коду ЄДРПОУ контрагентів за період з 01.10.2023 по 29.05.2025 у розрізі окремих операцій та їх призначень".

У вказаного платника податків є власний магазин. Коли працівники ДПС прийшли з перевіркою, вони встановили порушення правил використання реєстратора розрахункових операцій (РРО). За результатами перевірки склали протокол, який продавець підписувати відмовився, а самого ФОПа на місці не було. Саме той факт, що перевірку вже провели, і дозволив судді відмовити ДПС.

"Судом встановлено, що контролюючим органом вже проведено фактичну перевірку діяльності ФОП, результати якої відображені в податкових повідомленнях-рішеннях", – йдеться в рішенні суду.

Тож суд вирішив не розкривати банківську таємницю в цьому випадку.

Зазначимо, українське законодавство допускає розкриття банківської таємниці, але тільки в певних випадках і за чітко визначеною процедурою. Банківська таємниця може бути розкрита податковим органам на письмовий запит, зокрема:

• у разі наявності податкового боргу;
• під час перевірки;
• у межах судових чи кримінальних розслідувань.

Доступ до банківської таємниці мають й інші державні органи: Мінфін (під час перевірки претендентів на пенсії, субсидії тощо), нотаріуси, правоохоронці та державні виконавці, але виключно в межах своїх повноважень і за офіційним запитом. Якщо банк відмовляється, остаточне рішення має ухвалити суд.

Якщо у вас є про що нам розповісти, пишіть на пошту obozrevatelfeedback@gmail.com.