Норвегія посилила правила для українців: кому більше не нададуть тимчасовий захист

Норвегія розширила список безпечних регіонів України, жителі яких більше не можуть отримати колективний захист. До списку входять Івано-Франківська, Львівська, Київська, Хмельницька, Полтавська, Черкаська, Вінницька та інші області.

Про це повідомило Норвезьке управління у справах іноземців (UDI). Таким чином, жителі цих регіонів більше не зможуть отримати колективний захист у країні, що значно ускладнить їхній правовий статус за кордоном.

Відповідне рішення було ухвалене на підставі оцінки безпекової ситуації в Україні. У вересні 2024 року Норвегія визнавала безпечними лише західні області України, серед яких були:

• Львівська;
• Закарпатська;
• Івано-Франківська;
• Тернопільська;
• Волинська;
• Рівненська.

Після нового перегляду до списку додали ще вісім областей, а саме:

• Черкаська;
• Чернівецька;
• Хмельницька;
• Кіровоградська;
• Київська область (без міста Київ);
• Полтавська;
• Вінницька;
• Житомирська.

Згідно з офіційною заявою UDI, ці області були визнані безпечними, оскільки вони повністю контролюються українською владою, а ризики для життя місцевих жителів є мінімальними. Українці, які проживали в зазначених областях протягом останніх шести місяців, не зможуть претендувати на колективний захист у Норвегії. Проте це правило не стосується тих, хто вже подав заявку або отримав дозвіл на тимчасовий захист раніше.

Якщо громадянин України з безпечної області подає заявку на захист після оновлення списку, його справа буде розглядатися в індивідуальному порядку. В такому разі критерії отримання захисту значно суворіші, і враховується можливість надання допомоги з боку української влади. Нові обмеження не стосуватимуться таких категорій громадян:

• осіб, які подали заявку на захист до 28 вересня 2024 року;
• осіб, чиї заявки перебувають на розгляді станом на 13 січня 2025 року;
• українців, які вже отримали дозвіл на тимчасовий захист;
• учасників програми медичної евакуації (Medevac);
• членів сімей осіб, які вже отримали колективний захист.

До членів сім’ї належать:

• подружжя та співмешканці;
• неповнолітні діти;
• інші родичі, які проживали разом із заявником до 24 лютого 2022 року.

Норвезька влада пояснює своє рішення покращенням безпекової ситуації в Україні, особливо в центральних і західних областях, де інтенсивність бойових дій значно знизилася. Таким чином, уряд має намір оптимізувати міграційні ресурси та зосередити увагу на допомозі тим, хто дійсно потребує захисту.

"Ми продовжуємо адаптувати нашу політику до актуальних змін, оскільки ситуація в Україні є динамічною. Наше завдання – надавати підтримку тим, хто перебуває у зоні реальної небезпеки", – зазначається у заяві UDI. Українцям, які планують подати заявку на захист у Норвегії, але проживають у регіонах, що визнані безпечними, рекомендується:

• подати заявку на індивідуальний захист: це можливо, якщо існують конкретні ризики для безпеки заявника, які українська влада не може усунути;
• скористатися програмами медичної або гуманітарної евакуації, якщо є серйозні медичні показання або необхідна гуманітарна допомога;
• розглянути можливість переїзду до інших країн, де політика щодо українських біженців є менш жорсткою.

Рішення Норвегії викликало різні оцінки в суспільстві. З одного боку, представники уряду вказують на необхідність зменшення навантаження на міграційну систему. З іншого боку, правозахисники висловлюють занепокоєння, наголошуючи, що військовий конфлікт в Україні триває, і питання безпеки жителів навіть відносно спокійних регіонів залишається актуальним.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, уряд продовжив грошові виплати для ВПО ще на 6 місяців, а призначення відбуватиметься автоматично. Водночас нові заяви можна подати через застосунок Дія, ЦНАП або органи соціального захисту.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!