Ілюстрація - бухгалтер проводить розрахунки на калькуляторі
Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, вимагаючи розповсюдження обов’язковості ПДВ на всіх суб’єктів господарювання,заявила:
"Ми не можемо допустити, щоб українська економіка залишалася в підвішеному стані між ринковою та неринковою моделями".
Я спочатку не міг зрозуміти, яке взагалі відношення ПДВ має до ринку (адже такий "критерій ринковості" є, відверто кажучи, достатньо дивовижним), але потім збагнув, що мова могла йти про ринок власне самого ПДВ.
Загальновідомо: податок цей – найкорумпованіший у світі з усіх можливих. Ну а в Україні він у відповідних "фахівців" та їх певних "колег" із певних органів давно вже й сам став товаром.
На нього навіть вже встигли скластися сталі "ринкові" ціни – залежно від того, чи має торгівля ПДВ із тим чи іншим клієнтом вже "гуртовий" характер, чи все ще "роздрібний".
Звичайно, відшкодування фіктивного ПДВ трохи дорожче за відшкодування належного, але й останнє вартує вельми недешево.
Кажуть, що простота – гірше за крадіжку, забуваючи при цьому, що складність [оподаткування] це саме крадіжка й є: уславлений ПДВ цьому – найкращий приклад.
Старі добрі перетворювачі в готівку – в розпачі: конкуренція нечувана!!!
Тим часом українська держава заради того, щоб отримати від МВФ черговий транш, готова погодитись на будь-який з його боку "м’який шантаж", а особливо – на стабільно наполегливий.
Зокрема – піти навіть на створення таких податкових умов для потенційних фрілансерІв, що наразі перебувають за кордоном, за яких вони вже точно в Україну не повернуться.
Так от, МВФові б вартувало цим скористатися й вимагати докорінного спрощення в нас свого улюбленого "надто ринкового" податку, щоб заробляли не на ньому, а на тому, що дійсно має бути об’єктом торгівлі.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...