"Житниця Європи" ризикує "потонути" в збіжжі: якими можуть бути наслідки морської блокади України

Російські удари зупинили морський експорт пшениці з України і обвалили внутрішні ціни на зерно. Ситуація ускладнюється розпалом збиральної кампанії – аграрії вже намолотили понад 10 млн тонн ранніх культур – і засухою, що знизила судноплавність Дунаю. Все це створює колосальні загрози головній експортній галузі країни.

OBOZ.UA зібрав думки ключових експортних гравців. Що відбувається в галузі і до чого готуються виробники, читайте в матеріалі.

Ситуація з експортними каналами

Призупинення повноцінного експорту викликало гострий дискомфорт для товаровиробників, наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він нагадав, що саме зараз триває збиральна кампанія ранніх зернових.

"Практично вже тиждень не працює експорт великими портами Одеси, і це створює додатковий тиск всередині країни на роботу товаровиробників, тому що це співпало (або ж відбулося намірено з боку Росії – щоб призупинити експорт), коли Україна в полях – коли зараз йде збиральна кампанія ранніх зернових культур", – пояснює експерт.

Водночас, за підрахунками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), загальний ресурс зернових для споживання та експорту в Україні (враховуючи новий врожай та минулорічні залишки) становить близько 85 млн тонн, з яких необхідно експортувати близько 67 млн тонн. Але через блокаду:

• експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць;
• може утворитися величезний товарний надлишок – 27,4-32,4 млн тонн агропродукції.

Дані Міністерства агрополітики і продовольства це підтверджують. Якщо ще з 22 до 24 липня Україна експортувала 249 тис. т зернових, то 24-27 липня цей показник впав у 13 разів – до 19 тис. т. Зокрема було вивезено:

• кукурудзи – 12 тис. т;
• пшениці – 6 тис. т;
• ячменю – 1 тис. т.

Розраховувати на експорт через Дунай теж не доводиться. Через посуху річка обміліла, що не дозволяє використовувати її потенціал на повну.

Що сталося з цінами

Через потребу терміново реалізувати врожай фермери знизили ціни до критичного рівня. Натомість на світових ринках блокування морських шляхів мало зворотний ефект і спровокувало стрибок цін на збіжжя.

"З моменту блокування ціни в світі на зернову групу зросли більше, ніж на 20%. Для порівняння: пшениця в Румунії чи Франції коштує в межах $250-260, а в Україні вона коштує в межах $140-150 (за тонну. – Ред.)", – пояснює Марчук.

Через це агровиробники зазнають колосальних збитків, наголошує віцеголова ВАР. За даними "АПК-Інформ", на цьому тлі частина аграріїв призупинили продаж зерна і заклала його на зберігання в очікуванні вигіднішої ціни. В результаті за тиждень ціни на збіжжя впали більш ніж на 2000 грн/т:

• на пшеницю 2 класу – до 7900-9500 грн/т (а за підрахунками ВАР – подекуди і 7000 грн/т);
• на фуражну пшеницю – 6400-9000 грн/т.

Натомість, за даними Bloomberg, ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі сягнули дворічного максимуму. Попри подальшу корекцію, котирування залишаються на 14% вищими, ніж місяць тому, а також на найвищому рівні за увесь час повномасштабної російської агресії.

Якими можуть бути наслідки

Агропродовольчий сектор є традиційно ключовим джерелом зовнішньої виручки України, де головну роль відіграють саме зернові. За підрахунками Інституту аграрної економіки:

• за рік частка сільськогосподарської продукції в загальному експорті зросла на 3% – до 60%;
• протягом першого півріччя 2026-го було експортовано агропродукції на $12,6 млрд (на 11% більше, аніж за аналогічний період минулого року).

Тобто падіння на 20% може суттєво вдарити по експортних надходженнях до бюджету.

Що ж робити?

Наразі українські аграрії розраховують на активізацію перемовин із європейськими партнерами щодо "коридорів солідарності". За умови повної роботи Дунаю, залізниці та автошляхів Україна зможе відвантажувати близько 3,5-4 млн т на місяць.

Втім, навіть такі обсяги Денис Марчук називає недостатніми: "Нам потрібно відвантажувати близько 7 млн т зернових щомісяця. Тому проблем, насправді, дуже багато".

На цьому тлі ВАР розробила дорожню карту, яка має полегшити становище агровиробників. Зокрема вони звернулися до уряду Сергія Корецького з такими пропозиціями:

• запровадити пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну;
• реструктуризацію чинних агрокредитів;
• надати державні гарантії за кредитами та перегляд окремих умов програми "5-7-9%";
• провести аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити пріоритетні об’єкти для відновлення і спрямувати відповідне фінансування;
• провести особисту зустріч із представниками ВАР для обговорення термінових заходів підтримки галузі.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, через безпекові питання починаючи з 22 липня іноземні вантажні судна відмовляються заходити в українські порти. Це може порушити глобальні логістичні маршрути і погіршити ситуацію з голодом у світі, оскільки значна частина зерна з України прямує в найбідніші країни Африки.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!