Заставу за оренду житла можуть не повернути: що потрібно знати українцям перед заселенням

Власник квартири може частково або повністю утримати заставу, якщо орендар залишив борги за оренду чи комунальні послуги, пошкодив майно або порушив передбачені договором умови, зокрема щодо дострокового виїзду. Щоб не втратити гроші через суперечку, орендарю варто ще до заселення прописати в договорі суму та правила повернення депозиту, а також зафіксувати початковий стан квартири й майна.

Про відповідні правила йдеться у ст. 811, 815 та 820 Цивільного кодексу України. Зокрема, документ визначає обов’язки орендаря щодо своєчасної оплати житла та комунальних послуг, тоді як конкретні умови використання і повернення гарантійного платежу сторони мають зафіксувати у договорі оренди.

Застава та страховий депозит: у чому різниця

На практиці під словом "застава" можуть мати на увазі різні платежі. Про це розповіли фахівці "Судово-юридичної газети". Один із поширених варіантів – гарантійна сума, яка часто дорівнює вартості одного місяця проживання.

Вона може використовуватися, зокрема, як оплата останнього місяця, якщо це прямо передбачено домовленостями сторін. Також такий платіж може захищати власника від ситуації, коли орендар раптово залишає квартиру, не сплативши належні кошти.

Інший варіант – страховий депозит. Він призначений насамперед для компенсації збитків, якщо орендар пошкодив майно власника.

Йдеться про меблі, побутову техніку, сантехніку, оздоблення квартири та інші речі, які передаються разом із житлом. Розмір такого депозиту сторони визначають самостійно, тому він не обов'язково має дорівнювати місячній орендній платі.

У деяких випадках власник може попросити одразу і гарантійний платіж, і страховий депозит. Така практика може зустрічатися, наприклад, під час здавання квартир із дорогою технікою, меблями та іншим цінним майном.

Коли власник може залишити заставу собі

Сам факт того, що гроші назвали заставою або депозитом, не означає, що власник автоматично отримує право залишити їх після виїзду мешканця. Велике значення мають домовленості сторін та положення договору.

Однією з причин для утримання грошей може стати несплачена орендна плата. Якщо орендар виїхав із квартири, але залишив борг за останній місяць, відповідну суму можуть покрити із застави, якщо такий порядок передбачений домовленістю.

Аналогічна ситуація можлива з комунальними послугами. Після виїзду можуть залишитися неоплачені рахунки за електроенергію, воду, газ, опалення чи інші послуги. Тому остаточний фінансовий розрахунок між сторонами бажано проводити з урахуванням показників лічильників та наявних рахунків.

Ще одна поширена причина – пошкодження майна з вини орендаря. Якщо під час проживання була зламана техніка, пошкоджені меблі або інше майно, питання компенсації може вирішуватися за рахунок страхового депозиту.

Водночас важливо відрізняти пошкодження від природного зношування речей під час нормального користування житлом. Саме тому стан квартири на момент заселення бажано фіксувати документально.

Через раптовий виїзд також можна втратити гроші

Окремим приводом для суперечок стає дострокове припинення оренди. У договорі сторони можуть заздалегідь визначити, за який час орендар повинен повідомити власника про намір залишити квартиру. Наприклад, це може бути місяць або інший погоджений строк.

Якщо мешканець просто повідомляє про виїзд за кілька днів або залишає житло без попередження, наслідки залежать від положень договору. У ньому може бути передбачено, що за порушення строку попередження гарантійний платіж не повертається або використовується для покриття визначених зобов'язань. Саме тому перед підписанням договору орендарю важливо звернути увагу не тільки на місячну вартість квартири, а й на правила дострокового розірвання договору.

Коли заставу мають повернути

Якщо орендар виконав передбачені договором зобов'язання, сплатив орендну плату та комунальні платежі, повернув житло й майно у погодженому стані та не порушив інших умов, підстав для утримання депозиту за домовленостями сторін бути не повинно.

Однак саме тут часто виникають конфлікти через нечітко складені договори. Наприклад, власник вважає, що певна подряпина на меблях є пошкодженням, тоді як орендар розцінює її як звичайне зношування.

Ще складніше довести початковий стан майна, якщо під час заселення сторони його взагалі не зафіксували. Тому орендарю бажано не обмежуватися усною домовленістю про те, що "застава повертається при виїзді". Умови повернення грошей краще детально прописати у договорі.

Що обов'язково зазначити в договорі

Насамперед потрібно зафіксувати точну суму переданого депозиту та його призначення. Із документа має бути зрозуміло, чи це оплата останнього місяця, гарантійний платіж на випадок порушення зобов'язань або страховий депозит для покриття збитків. Також доцільно прописати:

• конкретні випадки, коли власник має право утримати частину або всю суму;
• строк, протягом якого депозит повертається після виїзду;
• порядок погашення боргів за комунальні послуги;
• правила компенсації за пошкоджене майно;
• строк, за який потрібно повідомити про достроковий виїзд;
• порядок визначення та підтвердження вартості ремонту.

Разом із договором доцільно скласти акт приймання-передачі житла та майна. У ньому можна перерахувати меблі, техніку, сантехніку та інші речі, які перебувають у квартирі, а також зазначити їхній стан.

Якщо на холодильнику вже є подряпини, диван має потертості, а на плитці є тріщина, це бажано зафіксувати ще до заселення. Додатковим підтвердженням можуть стати фотографії або відео квартири, зроблені під час передачі житла.

Власник отримує підтвердження того, в якому стані передав квартиру, а орендар – докази, що певні дефекти існували ще до початку його проживання. Аналогічну фіксацію доцільно провести під час виїзду та передачі ключів.

Що робити з витратами на ремонт

У договорі бажано окремо визначити механізм компенсації пошкоджень. Наприклад, якщо зламалася техніка і сторони погодили, що це сталося з вини орендаря, варто зафіксувати вартість ремонту та суму, яка буде утримана із депозиту.

Зазначається, що це допоможе уникнути ситуації, коли власник самостійно визначає розмір збитків і залишає весь депозит через ремонт, фактична вартість якого значно менша. Сторони можуть оформити окремий двосторонній акт, у якому зазначать конкретне пошкодження, вартість його усунення та суму, що віднімається від депозиту.

Таким чином, застава під час оренди квартири – це не просто додаткова сума, яку потрібно віддати власнику під час заселення. Її призначення, порядок використання та повернення мають бути зрозумілими обом сторонам і бажано детально зафіксованими в договорі.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, окремі ветерани, звільнені захисники, поліцейські та рятувальники можуть отримувати компенсацію за оренду житла – від 3 328 до 6 656 грн на місяць залежно від населеного пункту. Найбільша виплата передбачена у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, а оформити допомогу можна через місцевий орган із питань ветеранської політики або ЦНАП.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!