"Юнігран" продовжують розграбовувати навіть під санкціями. Чому мовчить ОГП, Мін'юст і АРМА?
Скандальну підсанкційну бізнес-імперію "Юнігран" росіянина Ігоря Наумця, яку прибрав до рук броварський ексдепутат, бізнесмен Сергій Шапран і його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від "Опоблоку"), продовжують розграбовувати. Це відбувається попри те, що активи "Юніграну" заморожено, а майно арештовано.
Ситуацію ігнорують і Міністерство юстиції, і Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), і Офіс генерального прокурора (ОГП) України. Зокрема, Мін'юст не дає можливості націоналізувати "Юнігран", – а це активи вартістю близько 1 млрд грн.
Відомство не подає позов у ВАКС протягом каденцій уже трьох міністрів. У своїх відповідях на запити OBOZ.UA міністерство фактично не змогло пояснити, чому не робить рішучих кроків. Бездіяльність там виправдовували, наприклад, тим, що Мін'юст має отримати "від компетентних органів "вичерпну інформацію та копії документів щодо підстав застосування санкції стягнення активів у дохід держави" відносно Наумця.
Тим часом Шапран і Осіпов продовжують боротьбу за контроль над "Юніграном", що уже давно мав приносити дохід не їм, а державі. Ділки, судячи з усього, не цураються підкупу суддів – яскраві приклади таких рішень продовжують з'являтися в судовому реєстрі.
Підозрілі суди
1 грудня 2025 року господарський суд Житомирської області (суддя Світлана Кравець) оголосив рішення у справі 906/396/25. У цій справі компанія Westgrinite Holdings Limited, підконтрольна Ігорю Наумцю, просила визнати недійсними договори про перепродаж залізничного рухомого складу холдингу "Юнігран" (120 вагонів різних типів – ось їхній перелік).
Суддя Кравець не прийняла докази і відмовила в задоволенні позову. Згадані вагони після застосування санкцій до Ігоря Наумця та до самої Westgrinite Holdings Limited, були перепродані дочірньою компанією Westgrinite Holdings Limited, що має назву ТОВ "Юнігран" (ЄДРПОУ 24584514), спеціально придбаній для цього ТОВ "Мартен Локс" (ЄДРПОУ 41869649), а остання з метою створення ілюзії добросовісності набувача перепродала їх ТОВ "Юні Стоун Плент" (код ЄДРПОУ 45234489). Власником останньої є Сергій Шапран.
І позивач, і Міністерство юстиції стверджували, що зазначені правочини порушують застосовані до Наумця санкції і тому є недійсними. Мін'юст наполягав, що ці правочини суперечать інтересам держави, вчинені умисно, а тому все передане за ними слід стягнути в дохід держави.
Ще один важливий нюанс – ці операції повністю відповідають раніше оприлюдненому меморандуму між Наумцем і Шапраном, який публікувався у ЗМІ. Наскільки нам відомо, суду також було надано докази здійснення контролю Наумця над Westgrinite Holdings Limited та над ТОВ "Юнігран", зокрема офіційну копію згаданого меморандуму.
Своє рішення суд пояснив тим, що з таким позовом мало б звертатися саме ТОВ "Юнігран", а не компанія Наумца Westgrinite. Але що можна стверджувати з упевненістю вже сьогодні – то це те, що суд вважав, що перепродаж майна, яке через інших осіб контролюється підсанкційними особами, не суперечить закону і не є недійсним.
Інакше, що б там сторони не заявляли, відповідно до ст. 216 ЦК суд був зобов'язаний застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, що порушують санкції.
Тим паче, що спеціальною постановою уряду угоди з продажу особами, пов'язаними з РФ, транспортних засобів (у т.ч. вагонів!) оголошено нікчемними.
Отже, тепер факт виконання "меморандуму Наумця-Шапрана" про порушення санкцій визнано законним і закріплено судовим рішенням.
Цікаво й інше. Та сама суддя Світлана Кравець одночасно розглядала ще одну справу щодо перепродажу активів Наумця (906/1349/24), у якій СБУ заявила окремий позов про визнання аналогічних правочинів недійсними та стягнення в дохід держави перепроданих активів, оскільки вони порушують санкції. У ньому, крім меморандуму, СБУ подали протоколи допитів свідків, які:
- безпосередньо брали участь в угодах;
- придбали компанії-прокладки;
- підписували відповідні договори.
Згідно з їхніми свідченнями, свідки усвідомлювали, що порушують санкції, і що роблять це за вказівкою Наумця і Шапрана. Тобто суддя Кравець дуже добре знала про все, що відбувалося. Але навіть це не переконало її в недійсності договорів.
Щодо справи за позовом СБУ виникло ще одне – питання, чому суддя Кравець не звільнила СБУ від судового збору. Ми відмовляємося вірити, що шановна і досвідчена суддя всерйоз вважала, що позов СБУ спрямований на власне збагачення СБУ, а не – як, власне, СБУ і доводило – на захист інтересів усіх постраждалих від російської агресії громадян. І що вона не розуміла, що саме таке її рішення матиме охолоджувальний ефект на СБУ за аналогічними позовами в аналогічних справах (яких тільки в Госпсуді Житомирської області є аж 6).
Епопея з "Юніграном": як усе починалося
У жовтні-2024 "Схеми" розповіли про те, як заморожені активи холдингу "Юнігран" Наумця перейшли до рук нового власника – Сергія Шапрана. Перехід активів між двома бізнесменами, як зазначали журналісти, відбувся в обхід держави, а Шапрану допомагав його давній бізнес-партнер, колишній член "Оппоблока" Володимир Осіпов.
В ідеалі активи підсанкційного бізнесмена на 1 млрд грн мали бути вилучені на користь держави, а потім продані на відкритому конкурсі. Виручені кошти можна було спрямувати на армію і відновлення. Але в цій історії все пішло за іншим сценарієм.
Пильну увагу на "Юнігран" і Наумця держава звернула ще в березні-2022. Тоді в СБУ повідомили, що припинили діяльність "організації, яка займалася незаконним видобутком українських надр у промислових масштабах". ОГП і Держбюро розслідувань (ДБР), яке відкрило відповідне провадження, також наголошували, що холдинг" спрямовував мільйонні доходи на фінансування повномасштабної агресії РФ, а також на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму й на сході України".
Усе це призвело до арешту активів "Юніграну". Навесні-2023 було введено і санкції проти Наумця. До чорного списку також потрапила довірена особа, на яку активи бізнесмена намагалися переписати вже після відкриття кримінального провадження. Також санкції зачепили низку кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями підсанкційної групи. Санкції та арешт мали б стати запобіжником подальших рухів з активами, але ділки знайшли вихід.
Замість держави власником активів стала приватна особа – бізнесмен Шапран. Розслідувачі встановили, що передача майна "Юніграну" фірмам з орбіти Шапрана стала можливою "завдяки" судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку. Він у порушення юрисдикції зняв арешт з активів, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. Сприяла схемі й відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
Сам Наумець під час спілкування з розслідувачами підтверджував, що Шапран обіцяв йому вирішити його "проблеми з бізнесом" в обмін на частку 50%, але зрештою нібито "рейдернув" весь бізнес. Сам же Шапран заявляв, що всі угоди, які він укладав, "є законними".
Подальші арешти і бездіяльність відповідальних органів
Після активного висвітлення схем Шапрана та Наумця у ЗМІ Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом ОГП розпочало кримінальні провадження за фактами незаконного продажу активів "Юніграну". Їх згодом об'єднали з першою справою ще від 2022 року, зокрема, щодо "ухилення холдингу від сплати податків" та "схем мінімізації рентних платежів" під час видобутку граніту.
Для розслідування цих подій у Нацполіції організували окрему спецоперацію "Граніт", в рамках якої повідомили про підозру 18 особам. Серед них – "український і російський бізнесмени" (власне, Шапран і Наумець). А також їхні спільники – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші "особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, незважаючи на дію санкцій".
Шапрана, зокрема, підозрюють у "легалізації майна, отриманого злочинним шляхом". 24 червня 2025 року обрали запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 100 млн гривень. Тоді ж з'ясувалося, що правоохоронці затримали бізнесмена у Львові "під час спроби втечі". Утім, пізніше суму урізали у 20 разів, і вже у вересні заставу в 5 млн грн було внесено. Відтоді ні сам Шапран, ні його адвокати не коментують перебіг справи.
За ідентичними статтями про підозру повідомили й Ігорю Наумцю. У серпні 2025 року російського бізнесмена оголосили в розшук в Україні. За даними розслідувачів, Наумець перебуває в Лондоні. Його захист стверджує, що у справі "Юнграна" російський бізнесмен нібито є потерпілим.
З 2025 року до справи "Юніграну" долучилося й АРМА. Йому, зокрема, починаючи з березня передавали арештоване майно холдингу – корпоративні права, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, два заводи.
Однак виявилося, що АРМА, ймовірно, передали не все – в агентстві заявили, що під час оглядів на місцях його співробітники виявили "рухоме майно, безпосередньо задіяне у виробничій діяльності". Йдеться, зокрема, про спецтехніку – транспортери, стрічкові конвеєри, насосні станції, – яку нібито не заарештували прокурори.
Однак проблему нові арешти не розв'язали: частина активів продовжила роботу. Ба більше, Шапран, коли його затримали, їхав за кордон машиною, яка також перебуває під арештом. Це викликало серйозні питання до ефективності роботи АРМА. У відомстві пів року "проводять конкурс" з управління активами "Юніграна", який так нічим і не завершився.
Важливо, що від самого початку в рамках кримінальної справи прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів. Таким був і оголошений політичний курс: українські урядовці неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх поплічників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни.
Але з моменту введення санкцій відповідний Мін'юсту позов так і не було подано. Рік тому в Міністерстві юстиції повідомили, що шукатимуть активи Наумця і пов'язаних із ним осіб. Рік потому в Мін'юсті кажуть: активи знайшли, але тепер "встановлюють підстави для їх стягнення в дохід держави".
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно правоохоронці вилучили техніку ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" – компанії, яка з підсанкційної імперії росіянина Ігоря Наумця перейшла під контроль броварського ексдепутата і бізнесмена Сергія Шапрана. Фірма, незважаючи на санкції і навіть тимчасове взяття Шапрана під варту, до останнього незаконно видобувала пісок у Пухівці Київської області.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!