Війна жорстко вдарила по сфері агро в Україні, але й виявила її сильні місця – прогноз на 2026
Україна у 2025 році опинилася у складній реальності: війна, логістичні ризики, обмеження ресурсів, нестабільність енергетики та низька доступність інвестицій. У таких умовах ринок фактично відсік моделі, які трималися на інерції або тимчасових рішеннях.
Про це заявив Дмитро Рожко – аграрний підприємець і CEO інтегрованих аграрних компаній, який вже понад 15 років працює у сфері тваринництва та управління господарствами. Рожко – відомий український діяч, відзначений нагородою Кабінету Міністрів за розвиток України, а його компанії насичують український ринок та експортують продукцію за кордон.
За словами Дмитра Рожка, нині виживають підприємства, які мають дисципліну біобезпеки, системний контроль собівартості, точний облік і здатність швидко адаптувати управлінські рішення до змін. В умовах війни, енергетичної нестабільності та обмеженого доступу до інвестиційного капіталу масового запуску нових виробничих потужностей практично не відбувалося, а більшість підприємств зосереджувалися на збереженні операційної стабільності.
"Війна парадоксально прибрала інерційні підходи й залишила лише ті моделі, що базуються на дисципліні процесів, контролі показників і точності управлінських рішень. Сьогодні конкурентоспроможність визначається не масштабом поголів’я, а якістю управління. В умовах високих витрат на корми, енергію та персонал інтуїтивна модель стає економічно небезпечною", — пояснює Дмитро Рожко.
Дмитро підкреслює, що війна стала не лише фактором ризику, а й фактором структурного очищення. В умовах обмежених ресурсів українські виробники були змушені фокусуватися не на масштабі, а на ефективності, автономності та керованості бізнесу. Саме це створює передумови для переходу до сучасних, цифрових моделей управління без повторення застарілих етапів розвитку, характерних для мирних економік.
За словами Рожка, загалом у світі фермер у класичному розумінні поступово трансформується у керівника або інвестора, який працює не "через присутність", а через контроль процесів і показників. Фактори виживання – впровадження фінансового обліку, KPI та цифрових інструментів управління.
Прогноз на 2026 рік, на думку Дмитра Рожка, буде продовженням цієї тенденції. Він очікує посилення поділу на два типи господарств: ті, що залишаються "виробничими одиницями", і ті, що функціонують як повноцінні бізнес-системи — з аналітикою, прогнозуванням, фінансовою дисципліною та управлінням показниками. У США це проявиться у подальшій консолідації та поширенні hands-off management. В Україні — у переході від режиму виживання до управлінсько-зрілих моделей, здатних масштабуватися не через інерцію, а через ефективність.