В Україні пропонують розділити пасажирські маршрути на комерційні, де перевізники самі встановлюватимуть тарифи та нестимуть фінансові ризики, і суспільно важливі, які замовлятиме та дотуватиме влада. Наразі це лише пакет законодавчих пропозицій на публічному обговоренні, а основну нову модель планують запровадити з 1 січня 2028 року.
Про це пишуть медіа, з посиланням на Мінрозвитку, яке винесло на публічне обговорення пакет із чотирьох законопроєктів, які мають змінити правила роботи ринку. Водночас це поки що не означає автоматичного чи одномоментного підвищення цін на квитки.
Маршрути хочуть розділити на дві категорії
Ключова ідея реформи полягає у відмові від однакового підходу до всіх пасажирських маршрутів. Зараз навіть напрямки з абсолютно різним пасажиропотоком та рентабельністю можуть працювати за схожими правилами. Натомість пропонується визначати, чи здатен конкретний маршрут існувати виключно за рахунок отриманої від пасажирів виручки.
Першу категорію становитимуть комерційно життєздатні маршрути. Їх перелік визначатиме та затверджуватиме компетентний орган. На таких напрямках перевізник працюватиме на комерційних умовах, самостійно визначатиме вартість проїзду та нестиме ризики, якщо отриманих від пасажирів грошей не вистачатиме для покриття витрат.
Друга категорія – маршрути, які необхідні населенню, але не можуть повноцінно функціонувати виключно за ринковими правилами. Їхню роботу замовлятимуть відповідні органи влади, а перевізники отримуватимуть компенсацію. Саме таким способом планують зберегти транспортне сполучення там, де невеликий пасажиропотік не дозволяє зробити маршрут прибутковим.
Що буде з цінами на проїзд
Для пасажирів одним із найважливіших питань залишається майбутня вартість квитків. На комерційних маршрутах перевізнику пропонують дозволити самостійно встановлювати тариф. Відповідно, вартість проїзду залежатиме від економічних умов роботи конкретного маршруту.
Перевізник при цьому сам нестиме комерційний ризик. Якщо тариф буде занадто низьким і виручки не вистачить для покриття витрат, компенсувати збитки за принципом замовлених перевезень йому не повинні. Саме тому нова модель теоретично може призвести до перегляду тарифів на частині популярних напрямків.
Однак стверджувати, що після реформи весь громадський транспорт обов'язково подорожчає, не можна, адже конкретні тарифи в законопроєктах для комерційних маршрутів не встановлюються. Інший принцип діятиме там, де транспорт замовлятиме держава або місцева влада. На таких маршрутах тариф встановлюватиме замовник.
Нерентабельні маршрути зможуть дотувати
Важливою частиною реформи стане новий механізм фінансування соціально необхідних, але економічно невигідних маршрутів. Наприклад, автобусне сполучення може бути критично важливим для невеликого населеного пункту, однак через малу кількість пасажирів перевізнику просто невигідно регулярно випускати транспорт на лінію.
За новою моделлю влада зможе фактично замовляти таке перевезення як послугу. Перевізнику платитимуть не залежно від кількості проданих квитків, а за кожен кілометр фактично виконаної транспортної роботи. Ставку за кілометр визначатимуть під час закупівлі. Таким чином, перевізник матиме фінансову мотивацію виконувати затверджений графік навіть тоді, коли автобус їде не повністю заповненим.
Як працюватиме компенсація
Окремо пропонується змінити систему розрахунків із перевізниками на замовлених маршрутах. Гроші, які пасажири сплачують за квитки, надходитимуть замовнику через оператора системи обліку оплати проїзду. Перевізник натомість отримуватиме визначену плату за фактично виконану роботу.
Умовно, якщо за певний період вартість усієї виконаної транспортної роботи становитиме більше, ніж було отримано від продажу квитків, різницю компенсуватимуть перевізнику. Тобто компенсація визначатиметься як різниця між вартістю виконаної роботи та виручкою від пасажирів. Для виконання спеціального обов'язку можуть використовуватися компенсація, надання виключного права працювати на певному маршруті або обидва механізми одночасно.
Для перевізників встановлять додаткові вимоги
Участь у закупівлях таких транспортних послуг також передбачатиме певні обмеження. Зокрема, учасник повинен буде забезпечити щонайменше 80% необхідного обсягу перевезень власним транспортом.
Зазначається, що це має зменшити ризик ситуацій, коли компанія отримує великий контракт, але фактично не має достатньої кількості власних автобусів чи іншого транспорту для його виконання. Водночас договори пропонують укладати на доволі тривалий період.
Для автомобільного та тролейбусного транспорту строк договору становитиме 10 років. Для трамваїв і метрополітену передбачений ще довший період – до 15 років.
Ще одна принципова зміна стосується оформлення права перевізника працювати на маршруті. Замість нинішніх договорів про організацію перевезень із органами влади для комерційних маршрутів хочуть запровадити дозвільну систему.
Тобто перевізнику необхідно буде отримати відповідний дозвіл, після чого він зможе працювати на комерційних умовах. При цьому перелік причин, через які влада може відмовити у видачі дозволу, пропонується зробити вичерпним. Якщо перевізник вважатиме відмову неправомірною, він зможе оскаржити рішення в адміністративному порядку або звернутися до суду.
За роботу без дозволу хочуть запровадити великі штрафи
Разом із новими правилами пропонують посилити відповідальність для перевізників, які працюватимуть поза встановленою системою. За перевезення пасажирів без передбаченого законодавством дозволу, договору або іншого рішення замовника передбачається штраф у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне аналогічне порушення протягом року розмір стягнення планують подвоїти. При цьому строки запровадження окремих положень ще потребують узгодження. Посилена відповідальність, передбачена супутніми законопроєктами, потенційно може почати діяти раніше, ніж основна модель дозволів та договорів.
Наразі говорити про вже ухвалену транспортну реформу зарано. Міністерство розвитку громад та територій винесло пакет із чотирьох законопроєктів на публічне обговорення, тобто запропоновані положення ще можуть змінюватися. Основний закон, який має запровадити нову модель дозволів і договорів, планують ввести в дію з 1 січня 2028 року.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, з 15 вересня "Укрзалізниця" починає поступово переводити приміські поїзди на шестизонову систему тарифів, від 30 грн за поїздки до 50 км до 150 грн за відстані понад 250 км. Нова модель має частково скоротити збитки від приміських перевезень і допомогти зберегти діючі маршрути та зупинки, а першими на неї переходять Київська, Чернігівська та Житомирська області.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!