Українцям приготували нові правила: що буде з зарплатами, звільненнями та відпустками
Уряд зареєстрував у Раді проєкт нового Кодексу законів про працю (КЗпП). Чинному Кодексу — близько 55 років, до нього вносили велику кількість правок, однак сам документ зберіг основні статті та принципи. Із тим, що українське трудове законодавство застаріло, погоджуються і профспілки, і урядовці, і роботодавці.
У нових нормах передбачили нові форми праці (наприклад, надомну роботу), хоч й достатньо розмито, однак описали умови для відеоспостереження за працівниками. Окрім того, документом пропонують новий критерій визначення мінімалки. Замість розрахункового прожиткового мінімуму пропонують орієнтуватися на розмір середньої зарплати (що є усталеною європейською практикою).
Про те, що може змінити новий КЗпП й що варто знати про його норми – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Що та як може змінитися для українців
- Спостереження за працівниками.
У Кодексі також згадали умови для відеоспостереження за працівниками та дозвіл на умови для контролю переписок. У документі зазначено, що такі засоби контролю можуть застосовуватися "тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю". Однак, чітких критеріїв, як можна визначити, що інші засоби контролю неефективні, немає.
Тож якщо роботодавець говорить, що інші засоби контролю неефективні, тому треба ставити камеру та контролювати переписки, робітник не матиме чітких критеріїв "неефективності інших заходів" і для захисту своїх прав буде змушений або звернутися до профспілки (якщо вона створена), або до суду. Щоправда, вже зараз деякі компанії активно слідкують за роботою своїх працівників на відео та читають їхню кореспонденцію.
Новий проєкт Кодексу не вводить такий контроль, він мав би описати випадки, коли це дозволено робити. Однак, настільки нечітке визначення дає багато можливостей для роботодавця.
- Питання мінімалки не вирішене
У новому проєкті Трудового кодексу зазначено, що мінімалка має бути прив'язана до рівня середньої зарплати – й становити певний відсоток від цієї цифри. Однак, при тому, в документі дуже обережно зазначено, що відсоток від середньої зарплати має визначати Кабінет міністрів. У такому формулюванні зміни можуть бути повністю нівельовані.
Наприклад, зараз мінімалка становить 8 647 грн, а середня зарплата станом на березень – 30 356 грн. Тобто мінімалка знаходиться на рівні 28,5% середньої зарплати. І цей показник падатиме, бо зарплати щомісячно зростають. У ЄС загальноприйнятою рекомендацією та ціллю для багатьох країн є встановлення мінімальної заробітної плати на рівні близько 50–60% від середньої. Для нас це поки що недосяжний рівень.
Мінімальним допустимим рівнем вважається 40% від середньої. Станом на зараз це 12 142 грн. Однак нічого не заважає уряду своєю постановою визначити, що зараз мінімалка має становити 28,5% середньої зарплати, і зберегти той рівень, який є зараз.
На жаль, проєкт Трудового кодексу в тому вигляді, який є зараз, не вирішує питання мінімальної зарплати, а лише прописує нову модель розрахунку, яка без чітких цифр може не дати жодного результату.
Зараз фактичний прожитковий мінімум (це та сума, яка необхідна для купівлі базового споживчого кошика) становить близько 12 тис. грн. Усі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності. В Україні є ганебне явище, за якого кваліфіковані працівники за повний робочий день отримують зарплату, якої не вистачить навіть на забезпечення базових потреб.
- Нові відпустки для всіх
Норма, яка сподобається більшості українців – збільшення тривалості щорічної відпустки. Начебто заради наближення до європейських стандартів замість 24 днів українці матимуть право на 28 днів відпочинку на рік.
"Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 28 днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня виникнення трудових відносин", – йдеться у проєкті нового Кодексу.
При тому, як звернули увагу в науково-експертному висновку, "соціальні" відпустки працівникам, які мають дитину з інвалідністю I групи, без будь-якого обґрунтування пропонують зменшити з 10 до 7 днів, а за наявності кількох підстав для надання цієї відпустки – з 17 до 10 днів.
Чи зможуть ухвалити нові правила
Поки що проєкт Трудового кодексу затверджено лише на рівні уряду. Документ передали на розгляд у Раді. За інформацією OBOZ.UA, поки що урядовцям не вдалось домовитись із парламентарями щодо швидкого розгляду документа.
Важливо також зазначити, що після першого читання проєкт Кодексу ще може значно змінитись. Зокрема, свої пропозиції вже підготували профспілки. Вони не погоджуються, в тому числі, з положеннями, які начебто звужують їхні права. Наприклад, в новому проєкті КЗпП фактично профспілку позбавлять права погоджувати звільнення.
"Профспілки України висловлюють серйозне занепокоєння щодо проєкту Трудового кодексу (реєстр. № 14386 від 15.01.2026), вважаючи, що він послаблює захист прав працівників, обмежує роль профспілок, замінюючи їх поняттям "представники працівників", та зменшує рівень контролю за дотриманням трудового законодавства", – йдеться у заяві профспілок.
Зазначимо, в Україні на підконтрольній території за різними оцінками знаходиться від 29 млн до 31,1 млн осіб. Офіційно працюють та сплачують ЄСВ – 10,5 млн, з них близько 2 млн – це ФОПи. Ще 2,6 млн українців за оцінками Держпраці працюють неофіційно. За різними оцінками впродовж наступних років країні може не вистачати близько 4,5 млн працівників. Новий КЗпП, у тому числі, має сприяти подоланню дефіциту на ринку праці.