Українців попередили щодо запасів продуктів: чи варто скуповувати їжу після ударів РФ по складах

Українцям не потрібно скуповувати продукти у великих кількостях через удари по складах – дефіциту продовольства не очікується. Запас їжі приблизно на місяць залишається достатнім, хоча перебудова логістики через пошкодження інфраструктури може спричинити тимчасові затримки та подорожчання окремих продуктів.

Про це розповів міністр аграрної політики України Тарас Висоцький. За його словами, ситуація із забезпеченням продовольством зараз принципово відрізняється від тієї, що була у 2022 році.

Чи потрібно скуповувати продукти про запас

Висоцький закликав українців не створювати надмірних запасів продуктів через останні удари по складській інфраструктурі. За його словами, правила підготовки до можливих перебоїв в умовах війни не змінилися. Мати вдома певний базовий запас продуктів варто, однак необхідності закуповувати їжу на кілька місяців немає.

"Треба мати мінімальний запас", – зазначив міністр, додавши, що підстав робити запаси більш ніж на місяць наразі немає. Таким чином, українцям не радять масово скуповувати крупи, макарони, консерви, воду та інші продукти лише через повідомлення про пошкодження складів.

При цьому рекомендований запас приблизно на місяць залишається актуальним. Його обсяг і склад кожна родина може визначати самостійно – залежно від кількості людей, їхніх потреб та умов проживання.

Продуктів в Україні достатньо

За словами міністра, наразі немає загроз для постачання продовольства, які могли б призвести до тривалого дефіциту. Основна проблема після атак не відсутність продуктів, а необхідність перебудовувати логістику. Пошкодження складських об'єктів змушує компанії змінювати маршрути, використовувати інші центри зберігання та перерозподіляти товарні потоки.

Через це доставка окремих категорій продукції може тривати довше. В окремих регіонах покупці також можуть тимчасово помічати меншу кількість певних товарів на полицях, однак це не означає, що в країні формується системний дефіцит.

Висоцький оцінив потенційний вплив перебудови логістики приблизно у 2,5% зростання вартості продовольства по Україні. Йдеться саме про загальну макроекономічну оцінку для всіх продовольчих категорій, це не означає, що кожен продукт автоматично подорожчає саме на 2,5%.

Ціни на конкретні товари можуть змінюватися по-різному. На них впливають витрати на транспортування та зберігання, доступність продукції, сезонність, урожай, попит, імпортні ціни та інші фактори. Тому пошкодження складів насамперед створюють додаткові витрати для бізнесу, який змушений шукати нові маршрути та місця для зберігання продукції.

Як Україна забезпечує себе продуктами

Ще один фактор, який знижує ризик масштабного дефіциту – значна частина продовольства виробляється та споживається всередині країни. За словами Висоцького, якщо не враховувати зернові та олійні культури, приблизно 70-80% продовольства Україна споживає всередині країни, а близько 20-30% експортує.

До продукції, яку Україна не лише виробляє для власного ринку, а й продає за кордон, належать, зокрема, крупи, заморожені продукти, цукор, олія, молочна та м'ясна продукція, яйця, а також окремі види фруктів. Інше співвідношення спостерігається щодо зернових та олійних культур.

Тут приблизно 25% продукції припадає на внутрішнє споживання, а близько 75% – на експорт. Україна залишається одним із важливих учасників світового аграрного ринку, тому значна частина вирощеного зерна та олійних культур призначена саме для зовнішніх покупців.

Водночас високі обсяги експорту не означають, що українцям може не вистачити основних продуктів харчування. Внутрішні потреби враховуються у формуванні продовольчого балансу країни.

Овочі для борщу переважно залишаються в Україні

Окремо міністр звернув увагу на овочі так званого борщового набору. Картопля, морква, буряк, капуста та інші овочі, які традиційно становлять основу українського раціону, переважно орієнтовані саме на внутрішній ринок. Їхній експорт залишається незначним, тому ситуація зі складською інфраструктурою не повинна створити довготривалих проблем із забезпеченням українців такими товарами.

При цьому на ціну овочів можуть впливати сезонні фактори, врожайність, витрати на зберігання та транспортування. Тому окремі продукти можуть дорожчати незалежно від загальної ситуації з продовольством.

Найбільша залежність від імпорту у рибі

За словами Висоцького, найбільш залежною від імпортних поставок залишається рибна продукція. Частка імпорту в її споживанні перевищує 80%. Саме тому для цього сегмента особливе значення має стабільна робота міжнародної логістики та пунктів пропуску через державний кордон.

Однак і тут уряд не бачить передумов для тривалого дефіциту. Міністр пояснив, що логістика через пункти перетину кордону продовжує працювати. Крім того, імпортна продукція може доставлятися безпосередньо до місць реалізації, що дозволяє частково обходити пошкоджену складську інфраструктуру.

Масове скуповування продуктів саме по собі може створити додаткові проблеми. Якщо велика кількість людей одночасно почне купувати значно більше товарів, ніж зазвичай, магазини можуть тимчасово зіткнутися зі зростанням попиту.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, молочна продукція в Україні може подорожчати на 20-25% через зростання витрат і проблеми з логістикою, однак це прогноз самих виробників, а не гарантоване підвищення цін. Водночас у Мінагрополітики дають значно помірнішу оцінку, що через перебудову доставки ціни на продукти можуть зрости приблизно на 2,5%

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!