Український бізнес почав вивозити продукцію на склади в Європі: що тепер буде з товарами

Українські компанії вже почали вивозити частину продукції на митні склади в країнах Європи, однак поки такі випадки поодинокі через високу вартість зворотної логістики. Закордонні склади розглядають як резервний варіант на тлі російських ударів по логістичних центрах, щоб зберегти товари та за потреби швидко повернути їх на український ринок.

Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю журналістці Ясі Лепкій. За його словами, окремі компанії вже фактично випробовують нову схему зберігання товарів, хоча про масове переміщення за кордон наразі не йдеться.

Головна причина пошуку альтернатив – російські атаки на великі логістичні та складські центри. Концентрація значних запасів продукції в одному місці створює додатковий ризик, у разі удару компанія може одночасно втратити товари, складські приміщення та важливу ланку постачання магазинів.

Українські товари вже зберігають на складах у Європі

За словами Висоцького, українські компанії вже почали розміщувати товари на митних складах за кордоном. Однак масштаб такої практики поки невеликий. Одна з основних причин – висока вартість зворотної логістики.

Продукцію спочатку необхідно перевезти через кордон і розмістити на складі, а якщо вона знадобиться українському ринку — організувати її доставку назад. Зазначається, що це створює додаткові витрати на транспорт, паливо, складські послуги та супровід вантажів. Саме тому закордонні склади поки розглядають не як основний спосіб зберігання українських товарів, а передусім як резервний сценарій.

Водночас цей механізм може стати своєрідною страховкою для бізнесу. Якщо частина запасів перебуває неподалік від українського кордону, компанія не ризикує втратити всю продукцію внаслідок одного удару по великому логістичному центру всередині країни.

Товари на митному складі не потрапляють автоматично на ринок ЄС

Розміщення українських товарів на митних складах у країнах Європи не означає, що ця продукція автоматично потрапляє на внутрішній ринок відповідної держави. Висоцький наголосив, що продукція, яка перебуває на митному складі або під іншими відповідними обмеженнями, не має права вільного доступу до місцевого ринку.

Водночас така схема приносить певний економічний ефект і державі, де розташований склад. Українські компанії користуються місцевою логістичною інфраструктурою, орендують площі та оплачують відповідні послуги.

"Країнам-партнерам це плюсовий економічний ефект. Тому що це більше використання інфраструктури, оплата, інше. Тобто тут негативу ніякого немає. Тим більше коли продукція на митному складі чи з іншими обмеженнями, вона не матиме право вільного доступу до ринку цієї країни", – пояснив Висоцький.

Російські атаки змушують торговельні мережі та виробників відмовлятися від надмірної концентрації запасів у великих логістичних центрах. "Зараз важливо не тільки відновлювати втрачені потужності, а й шукати рішення, які дадуть змогу зменшити ризики таких втрат у майбутньому", – зазначав Висоцький.

Держава запропонувала бізнесу власні приміщення

Ще одним варіантом стала релокація складських потужностей у межах України. Мінагрополітики зібрало від Фонду державного майна та обласних військових адміністрацій інформацію про державні й комунальні приміщення, які потенційно можуть використовуватися для зберігання продукції.

Відповідні об'єкти проінвентаризували та сформували окремі переліки. Відкритого доступу до них немає – інформацію передають бізнесу через профільні асоціації. Компанії можуть оцінювати запропоновані об'єкти, а надалі – орендувати або придбати відповідне майно на аукціонах за ринковими цінами.

Паралельно Україна опрацьовує можливість ширшого використання складської інфраструктури за кордоном. Мінагрополітики разом із Міністерством закордонних справ вивчає можливість налагодження прямих B2B-контактів між українськими компаніями та власниками складської нерухомості в сусідніх державах.

Також аналізується, чи знадобляться для реалізації такого механізму зміни до українського законодавства, норм ЄС або, зокрема, Молдови. Українські дипломатичні установи мають допомогти з пошуком доступних можливостей у відповідних країнах.

Від великих складів переходять до постачання "з коліс"

Ще одна зміна, яку прискорили російські атаки, – перебудова самої системи постачання продуктів. Тепер бізнес намагається скоротити кількість проміжних етапів. Одним із варіантів стає схема "виробник – магазин", коли продукція прямує безпосередньо до торгової точки.

Інший варіант – "виробник – невеликий децентралізований склад – магазин". Замість одного великого логістичного центру використовують декілька менших об'єктів. Перевага такої системи полягає в розподілі ризиків. Навіть пошкодження одного об'єкта не повинно паралізувати всю мережу постачання.

Децентралізована система потребує більшої кількості автомобілів, водіїв, маршрутів та рейсів. Замість доставки великої партії на один склад доводиться розвозити менші обсяги одразу за кількома напрямками.

Зазначається, що це збільшує витрати бізнесу на логістику. Виробники та торговельні мережі тому дедалі точніше планують потреби конкретних магазинів – скільки товару необхідно певній торговій точці, коли його потрібно привезти та який транспорт для цього знадобиться.

У частині випадків доставку організовує сам виробник, в інших – автомобілі надає торговельна мережа. Подібний принцип уже використовується на українському паливному ринку. Компанії планують щоденні та щотижневі обсяги продажів, а пальне може доставлятися максимально близько до кінцевих місць реалізації.

Попри перебудову логістики, фізичної нестачі продовольства в Україні наразі немає, наголошував Висоцький. Головним ризиком залишаються саме перебої з доставкою. Через знищення складу, пошкодження дороги або порушення звичного логістичного маршруту певний товар може тимчасово не доїхати до конкретного магазину або його кількість на полицях може скоротитися.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, після низки російських ударів по складам найбільших мереж супермаркетів з полиць магазинів в Україні зникли популярні продукти, зокрема і улюблений напій багатьох – Coca-Cola. Але він може повернутися до АТБ та "Сільпо" завдяки імпорту з сусідньої Румунії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!