"Треба робити спільні проєкти": Кремль запропонував Трампу російську нафту та доступ до Арктики
Поки в Україні тривають обговорення щодо підписання угоди зі США про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин, Кремль зробив свій хід, запропонувавши Дональду Трампу потенційне повернення американських нафтових компаній до Росії. Москва також зацікавлена у спільних енергетичних проєктах в Арктиці, сподіваючись на відновлення економічної співпраці зі США.
Про це пишуть росЗМІ, з посиланням на голову Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва, одного із трьох делегатів, яких Путін відправив на переговори до Саудівської Аравії. Він заявив, що Москва готова повернути на американський ринок доступ до своїх природних ресурсів, а також запустити спільні проєкти в Арктиці.
За його словами, великі американські нафтові компанії раніше мали в Росії "дуже успішний бізнес", і в Кремлі впевнені, що вони повернуться. "Чому б їм відмовлятися від такої можливості?", – заявив Дмитрієв, натякаючи на те, що у випадку зміни політичної ситуації Вашингтон може переглянути свою санкційну політику.
Ще одна теза Кремля – американські компанії нібито втратили $300 млрд через санкції проти Росії, а політика адміністрації Байдена, за словами Дмитрієва, ґрунтується на "неправильних оцінках" стану російської економіки. До повномасштабного вторгнення в Україну єдиною великою американською компанією, що безпосередньо займалася видобутком нафти в Росії, була ExxonMobil. Вона мала 30% частки у проєкті "Сахалін-1", одному з найбільших родовищ у країні.
Після введення санкцій ExxonMobil оголосила про вихід із проєкту, але фактично продати свою частку не змогла – Кремль двічі продовжував терміни остаточного виходу, востаннє до 2026 року. Крім того, з Росії пішли американські нафтосервісні компанії Halliburton, Schlumberger та Baker Hughes, які до цього допомагали країні підтримувати рівень видобутку нафти. Саме завдяки їхнім технологіям у 2000-х роках РФ змогла частково компенсувати спад нафтовидобутку, який почався ще в останні роки СРСР.
В умовах санкцій Кремль був змушений терміново розробляти власні технології буріння та розвідки корисних копалин, щоб до 2025 року довести частку російського обладнання до 80%. Однак ці плани зазнали краху.
Попри офіційні заяви про імпортозаміщення, російські компанії досі залежні від іноземних технологій. Більше половини обладнання для гідророзриву пласта, який дозволяє збільшувати віддачу свердловин і видобувати важкодоступну нафту, постачається з країн Заходу.
Критична ситуація склалася і з роторними керованими системами, необхідними для глибокого буріння – їхня залежність від імпорту становить 100%. Згідно з Стратегією розвитку мінерально-сировинної бази РФ до 2050 року, яку ухвалив уряд Росії, країна досі залишається залежною від імпорту на рівні:
- 90% бурового обладнання;
- 50% гірських машин;
- 30% наземного геофізичного обладнання.
У Кремлі сподіваються, що політика Вашингтона щодо Москви зміниться. Відомо, що під час своєї першої каденції Трамп намагався налагодити діалог із Путіним, а його адміністрація не завжди була послідовною у питанні санкцій.
Проте навіть у разі зміни позиції США, повернення великих енергетичних компаній на російський ринок виглядає малоймовірним. Бізнес уникає інвестування у країни з високими політичними ризиками, а санкції та репутаційні втрати роблять співпрацю з Росією надто токсичною для американських компаній.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Європейський Союз (ЄС) продовжить свою санкційну політику щодо Росії, навіть якщо США знімуть санкції з країни-агресора. У зв'язку з цим Європа вже розробляє 16-й пакет санкцій.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!