Блог | Статус не вирок: що насправді сказав НБУ банкам про PEP

Національний банк України листом від 14.04.2026 № 33646 "Про взаємовідносини з політично значущими особами" вкотре нагадав банкам: статус PEP (політично значущої особи) сам по собі не є підставою для автоматичного присвоєння високого ризику, відмови у відкритті рахунку чи припинення обслуговування.

Інакше кажучи, сам факт того, що людина є або була політично значущою особою, не означає, що банк може діяти за шаблоном.

Регулятор фактично підтвердив базовий принцип ризик-орієнтованого підходу: рішення мають ухвалюватися на основі конкретних ризиків та обставин, а не лише через формальний статус клієнта.

На перший погляд, це технічний документ для банківського комплаєнсу.

Насправді ж лист має значно ширше практичне значення – як для клієнтів із статусом PEP, так і для банківського ринку загалом.

У чому суть позиції НБУ

НБУ прямо вказав: механічне віднесення всіх PEP до високого рівня ризику суперечить законодавству у сфері ПВК/ФТ та самій логіці ризик-орієнтованого підходу.

Так само неправомірною є відмова у відкритті рахунків або в обслуговуванні лише через статус PEP без оцінки конкретних ризиків.

Для банків це важливий сигнал: відповідальність може наставати не лише за недостатній контроль, а й за непропорційно жорсткі заходи.

Іншими словами, помилкою є як надмірна м’якість, так і надмірний формалізм.

Ключові практичні висновки з листа

1. Спеціальні заходи діють щонайменше 12 місяців після завершення публічних функцій

Навіть після припинення виконання публічних функцій банк повинен не менше 12 місяців застосовувати передбачені законом заходи контролю.

Зокрема:

• погодження окремих операцій керівником СПФМ;
• встановлення джерел статків та коштів;
• поглиблений моніторинг операцій.

Такий підхід поширюється також на членів сім’ї та пов’язаних осіб.

Тобто статус PEP не зникає автоматично наступного дня після звільнення з посади.

2. Після 12 місяців можливий перехід на звичайний режим обслуговування

Якщо за цей період операції клієнта були низькоризиковими і не виявлено ознак ризику, банк має припинити спеціальні заходи та перейти до стандартної моделі належної перевірки.

Це важливий практичний момент: законодавство не передбачає довічного "банківського карантину" для колишніх PEP.

3. Поріг 400 тис. грн на місяць як важливий орієнтир

НБУ окремо звернув увагу на випадки, коли встановлення джерел статків і коштів може не вимагатися.

За одночасного виконання визначених умов, зокрема:

• низький рівень ризику ділових відносин;
• відсутність підозри у ВК/ФТ;
• рахунок використовується переважно для зарплати, соціальних виплат або загальний обсяг операцій у банку не перевищує 400 тис. грн на місяць.

Для багатьох клієнтів це практично значущий орієнтир у діалозі з банком.

4. Сам статус PEP не пояснює походження коштів

НБУ прямо зазначив, що статус політично значущої особи сам по собі не є поясненням значних статків чи походження коштів.

Тобто банк повинен оцінювати конкретні джерела доходу, документи, структуру активів та реальні обставини, а не керуватися припущеннями.

5. НБУ застеріг від необґрунтованого de-risking

Окремо регулятор попередив банки щодо практики необґрунтованого de-risking — коли банк просто відмовляється від клієнта або припиняє відносини для мінімізації власних ризиків.

Такий підхід суперечить ризик-орієнтованій моделі та принципу доступності банківських послуг для всіх добросовісних клієнтів.

Простими словами, комплаєнс не повинен зводитися до формули: "бачимо складного клієнта – відмовляємо".

Що це означає для клієнтів на практиці

Для клієнтів із статусом PEP, членів їхніх сімей або пов’язаних осіб цей лист створює додатковий аргумент у комунікації з банком.

Якщо банк:

• автоматично присвоює високий ризик;
• відмовляє без пояснення;
• вимагає непропорційний пакет документів;
• блокує обслуговування лише через статус;

Клієнт може посилатися на позицію НБУ про необхідність індивідуальної оцінки ризику.

Що це означає для банків

Для банків лист є нагадуванням, що комплаєнс-підрозділ повинен не лише контролювати ризики, а й обґрунтовувати свої рішення.

Недостатньо просто послатися на статус PEP. Необхідно показати:

• які саме ризики встановлено;
• чому застосований конкретний захід;
• чому він є пропорційним;
• чому менш жорсткі заходи є недостатніми.

Це підвищує вимоги до якості внутрішнього аналізу та рішень банку.

Чому цей лист важливий ширше, ніж тема PEP

Хоча документ стосується політично значущих осіб, його головний сенс універсальний.

Регулятор фактично ще раз підтвердив принцип, який має працювати щодо всіх клієнтів:

• рішення повинні базуватися на ризику, а не на шаблоні;
• заходи мають бути пропорційними;
• відмова в обслуговуванні не може бути автоматичною;
• кожен випадок потребує аналізу конкретних обставин.

І це важливий орієнтир не лише для PEP, а для всієї системи фінансового моніторингу.

Висновок

Лист НБУ № 33646 – це не про "пом’якшення правил" для PEP.

Це про інше: навіть щодо клієнтів із потенційно підвищеним ризиком банки не мають права діяти механічно.

А отже, ключовий стандарт фінмоніторингу залишається незмінним:не статус клієнта визначає рішення банку, а реальні ризики та фактичні обставини.

Бо ефективний фінансовий моніторинг починається там, де банк аналізує поведінку клієнта, а не лише його анкету.