Переплатили понад 150 млн грн на захисті енергетики: як ділки заробляли на бетонних блоках для ОГТС

Держава систематично переплачувала на захисті енергетики
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

За даними розслідування, державний оператор газотранспортної системи (ГТС) міг переплатити понад 70 млн грн за бетонні захисні блоки, які закуповувалися через посередників майже вдвічі дорожче від цін заводів-виробників. Частина компаній-постачальників не мала власного виробництва, складів або значного штату працівників, а загальні потенційні втрати держави за чинними та майбутніми контрактами можуть перевищити 150 млн грн.

Про це йдеться в матеріалі нардепа Ярослава Железняка ("Голос"). За його словами, лише за вже укладеними контрактами сума потенційних переплат може становити близько 70 мільйонів гривень, а з урахуванням майбутніх поставок – перевищити 150 мільйонів.

Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру українські державні компанії почали активно будувати додаткові захисні споруди навколо стратегічних об'єктів. Одним із найпоширеніших елементів таких укріплень стали бетонні лего-блоки – великі залізобетонні конструкції, які дозволяють швидко створювати захисні стіни, укриття та фортифікаційні споруди.

Саме такі блоки у великих обсягах закуповував оператор ГТС України. За даними депутата, тендери на постачання бетонних блоків регулярно вигравали три компанії – ТОВ "Білдінг Груп-А", ПП "ГП Схід-Агро" та ТОВ "А-Пром". Сама схема, за словами авторів розслідування, виглядала досить просто.

Реальні заводи-виробники виготовляли бетонні блоки та продавали їх посередникам за ринковою ціною. Після цього компанії-переможці тендерів перепродавали ту саму продукцію державному підприємству вже майже вдвічі дорожче.

Наприклад, один із блоків закуповувався посередником приблизно за 7 тисяч гривень, а державі продавався вже за 14 тисяч гривень. В іншому випадку блок, який коштував на заводі близько 6 тисяч гривень, оператор ГТС купував майже за 12 тисяч гривень.

Железняк заявив про можливу схему на сотні мільйонів. Джерело: Ярослав Железняк

Подібна різниця, як стверджується у розслідуванні, фіксувалася по більшості позицій у контрактах. Фактично ланцюжок виглядав так, що завод виробляє продукцію – посередник отримує державне замовлення – держава платить майже вдвічі більше за той самий товар.

Особливу увагу автори розслідування звернули на самих переможців тендерів. Згідно з оприлюдненою інформацією, частина цих компаній не мала ознак великих виробників будівельної продукції. Так, ТОВ "Білдінг Груп-А" було зареєстроване лише у 2024 році, а кількість працівників у різний час становила лише кілька осіб. Водночас компанія почала отримувати багатомільйонні державні замовлення практично одразу після створення.

Як держава переплачувала на захисті енергетики. Джерело: Ярослав Железняк

Ще більш незвичною виглядає історія компанії "А-Пром". За словами Железняка, до отримання контракту на суму близько 140 мільйонів гривень підприємство фактично не мало значного досвіду роботи на ринку, а в штаті налічувалася лише одна людина. Саме тому Железняк припускає, що компанії могли виконувати роль посередників між державним замовником та реальними виробниками.

За оцінками нардепа, лише протягом семи місяців – з середини 2025 року до початку 2026 року через завищення вартості бетонних блоків державне підприємство могло переплатити понад 70 мільйонів гривень. При цьому частина контрактів ще перебуває на стадії виконання. Саме тому потенційний обсяг збитків, за підрахунками розслідувачів, може зрости до понад 150 мільйонів гривень.

У своєму розслідуванні Железняк окремо згадав директора з безпеки Олега Дороніна. За словами депутата, саме цей підрозділ відповідає за погодження значної частини закупівель, пов'язаних із захисними спорудами та безпекою підприємства. Автори розслідування стверджують, що виявили зв'язки між окремими компаніями, які брали участь у тендерах, та структурами, пов'язаними з родиною посадовця.

Хто може бути причетним до схем. Джерело: Ярослав Железняк

Водночас усі ці твердження потребують перевірки правоохоронними органами та встановлення фактів у межах офіційного розслідування. Як повідомив Железняк, разом із колегами він звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із заявою щодо можливих зловживань під час закупівель.

За словами депутата, бюро вже зареєструвало відповідне провадження та розпочало перевірку наведених фактів. Саме результати слідства мають дати відповідь на питання, чи були порушення під час проведення тендерів, чи мали місце конфлікти інтересів та чи зазнала держава реальних збитків.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, українські правоохоронці викрили масштабну корупційну схему заволодіння держкоштів на будівництві Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) на Миколаївщині. Збитки держави можуть становити майже 170 млн грн.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!