Одна з найбільших корупційних схем в історії України: фігуранти справи про злочинну організацію в Фонді держмайна постануть перед судом

Справу про завдання державі збитків злочинною організацією, яку, за версією слідства, очолював ексголова Фонду державного майна (ФДМУ) Дмитро Сенниченко, передали до суду. Викриття цієї схеми стало одним із найгучніших в історії антикорупційних органів – учасників організації обвинувачують у завданні державі збитків на понад 700 млн грн, а також у легалізації майна на суму понад 10 млрд грн.

Обвинувальний акт направив до суду прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Про це офіцйно повідомили обидва відомства, не називаючи імен фігурантів.

Утім, відомо, що серед обвинувачених (посади зазначено станом на час скоєння злочину):

• голова ФДМУ (обставини справи вказують саме на Сенниченка);
• його наближена особа, радник голови ФДМУ;
• два виконувачі обов’язків директора Одеського припортового заводу (ОПЗ);
• в. о. керівника Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК);
• два власники ТОВ – переможців аукціону на ОПЗ;
• дві фізичні особи.

Як працювала схема

НАБУ і САП викрили цю справу у березні 2023 року. За версією слідства, у 2019-2021 роках Сенниченко створив злочинну організацію, яка намагалася встановити контроль над важливими державними підприємствами, що перебували у сфері управління ФДМУ.

Для цього, як стверджують правоохоронці, на керівні посади призначали підконтрольних людей. Вони мали забезпечувати укладання договорів із компаніями, пов’язаними з учасниками організації, на умовах, невигідних для державних підприємств.

При цьому фактичний вплив на роботу держкомпаній могли здійснювати люди, які формально там не працювали. Вони, за даними слідства, давали керівникам вказівки щодо укладання договорів, проведення конкурсів і тендерів, вибору переможців та встановлення цін. У НАБУ такі структури називали "бек-офісами".

НАБУ та САП встановили два основні епізоди діяльності злочинної організації:

1. Корупція на "Одеському припортовому заводі" (ОПЗ).

Один із ключових епізодів стосується Одеського припортового заводу, 99,56% акцій якого належить державі. За даними слідства, на початку 2020 року Сенниченко домігся призначення лояльних членів наглядової ради ОПЗ. Надалі вони погодили призначення учасника злочинної організації директором підприємства – даними OBOZ.UA, це Микола Парсентьєв.

У 2020-2021 роках тодішній голова ФДМУ, його наближена особа, два виконувачі обов’язків директора ОПЗ та власники пов’язаних компаній, за версією слідства, незаконно продовжували дію угод із підконтрольним підприємством щодо переробки газу на карбамід та аміак. Суть схеми, за даними правоохоронців, полягала у заниженні плати, яку ОПЗ мав отримувати за переробку сировини.

При цьому згодом у злочинній групі зрозуміли, що такі продовження договору можуть викликати підозри. Тому вони провели конкурс для відбору нового постачальника, плануючи одразу організувати перемогу підконтрольної компанії.

Однак цього не сталося, після чого результати конкурсу, як стверджують правоохоронці, незаконно скасували, а договір уклали із заздалегідь визначеним ТОВ. У результаті за період із травня 2020 року до жовтня 2021 року ОПЗ недоотримав понад 600 млн грн.

2. Оборудки в Об'єднаній гірничо-хімічній компанії (ОГХК).

Другий епізод стосується Об’єднаної гірничо-хімічної компанії – підприємства, 100% якого належить державі в особі ФДМУ. За даними слідства, у жовтні 2020 року Сенниченко домігся призначення лояльного виконувача обов’язків директора ОГХК – Пітера Девіса, громадянина Великої Британії. В ОГХК тоді заявляли, що Девіс, який погано володіє українською мовою та законодавством, "діючи за вказівкою Сенниченка, просто губить стратегічне підприємство України".

У 2020-2021 роках керівник, за версією правоохоронців, уклав чотири контракти з підконтрольною раднику голови ФДМУ чеською компанією. За ними титановмісну сировину продавали за заниженими цінами.

Надалі продукцію перепродавали вже за ринковими цінами. НАБУ також заявляло, що сировина постачалася підприємствам Росії та на територію тимчасово окупованого Криму. Цей епізод, за даними слідства, завдав державі понад 111 млн грн збитків.

Легалізаця мільярдів: що відомо

Окремо учасників організації обвинувачують у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд грн. За даними слідства, частину коштів та активів намагалися вивести за кордон.

Раніше НАБУ повідомляло про встановлені активи на понад 300 млн грн, які, за версією слідства, могли бути легалізовані через компанії, зареєстровані за межами України. Серед них – земельні ділянки в Хорватії, дорогі автомобілі та цілий поверх квартир у житловому будинку в Об’єднаних Арабських Еміратах.

У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про нові підозри у цій частині справи. За даними Бюро, нових фігурантів підозрювали в легалізації понад 300 млн грн через створені за кордоном компанії. Загалом кількість підозрюваних у справі на той момент становила 15 осіб.

Розслідування проводилося також за участю міжнародних партнерів. НАБУ і САП зазначають, що важливу роль відіграла співпраця з правоохоронними органами США та європейських країн.

Нагадаємо, Сенниченку було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Рішення ухвалили заочно, оскільки ексчиновник перебуває в міжнародному розшуку. Журналісти стверджують, що він може перебувати в Іспанії.

За даними медіа, на початку розслідування йому нібито "дозволили" виїхати до Франції за колишні заслуги перед НАБУ. За деякими даними, експосадовець працював на Бюро й нібито "здавав" корупціонерів.

Як повідомляв OBOZ.UA, 4 вересня у директора департаменту управління державними підприємствами ФДМУ Вадима Ванченка пройшли. Слідчі дії пов'язані зі справою щодо можливого привласнення активів ДП "Державний інститут по проєктуванню підприємств коксохімічної промисловості".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!