Не завадила ні кримінальна справа, ні скарги НАБУ: Кабмін підозріло високо оцінив роботу Проніна та його заступника в Держфінмоні

Кабінет міністрів України несподівано позитивно оцінив роботу керівництва Державної служби фінансового моніторингу, незважаючи на те, що її очільник Філіп Пронін та його заступник Богдан Корольчук фігурують у кримінальному провадженні щодо розкрадання понад 200 млн грн, виділених Полтавській ОВА на будівництво оборонних фортифікацій.

Це випливає з результатів перевірки службової діяльності державних секретарів за 2025 рік. Про це повідомили джерела OBOZ.UA, відповідний документ є в розпорядженні редакції.

У ньому прямо зазначено, що Пронін отримав за свою роботу оцінку "позитивно", а Корольчук – "відмінно". Загалом жоден чиновник, згаданий у документі, не отримав оцінки, нижчої за "позитивно", що й саме по собі викликає питання.

Оцінки Проніна і Корольчука виглядають особливо сумнівно через зв'язок із гучним кримінальним провадженням про розкрадання на фортифікаціях і продаж "броні" від мобілізації. Навіть якщо припустити, що їхню причетність не буде доведено, репутацію чиновників уже не можна назвати ідеальною.

Так, наприклад, наприкінці жовтня-2025 детективи НАБУ, за даними ЗМІ, провели обшук у Корольчука. Зазначалося, що під час слідчих дій у будинку та автомобілі чиновника було виявлено значну кількість готівки, печатки різних юридичних осіб, документи, пов'язані з діяльністю ФОПів, флеш-накопичувачі та SIM-картки. Журналісти тоді зазначали, що сам характер вилучених речей може свідчити про ймовірну участь Корольчука у схемах із легалізації коштів.

Фігурантом тих самих проваджень, у межах яких відбувся обшук у Корольчука, є і його шеф, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, який на момент реалізації схеми був головою Полтавської ОВА. Досудове розслідування здійснюють детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП.

Що відомо про "справу Проніна"

Кримінальне провадження, у межах якого фігурують посадовці Держфінмону, стосується можливого розкрадання понад 200 млн грн бюджетних коштів, виділених Полтавською ОВА на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області.

За даними правоохоронних органів, слідство перевіряє версію про функціонування організованої схеми, в якій кошти могли виводитися через підконтрольні компанії та фізичних осіб-підприємців. Частина грошей, за версією детективів НАБУ, могла бути легалізована через фінансові операції з використанням фіктивних або транзитних структур.

Зокрема, у лютому 2024 року Полтавська ОВА отримала право на будівництво фортифікацій у Донецькій області. У результаті з компанією "ЕНК Construction" було укладено 16 контрактів на загальну суму понад 370 млн грн.

Крім того, що через воєнний стан закупівлі проводилися без прозорих тендерів, експерти зійшлися на думці, що побудовані споруди не відповідають вимогам сучасної війни. Зокрема, через відсутність:

• верхнього перекриття (металева решітка та/або сітка);
• аркових антидронових конструкцій і бетонних перекриттів;
• антипідривних бар'єрів перед входом (бетонні плити та/або мішки з піском);
• водостоків;
• маскування.

Тож збудовані споруди можуть захистити лише від стрілецької зброї та уламків від мінометних снарядів, але вразливі до безпілотників, баражуючих боєприпасів, плануючих бомб або керованих боєприпасів (ФАБ з УМКП і КАБ). Крім того, вартість робіт неодноразово підвищували, через що загальна сума зросла на 70 млн грн, зокрема:

• понад 22 млн грн переплатили на загороджувальних пірамідах (закуповувалися через фірму-посередника "Примум Актив");
• 21 млн грн списали на фіктивну доставку;
• 6,7 млн грн переплатили на пиломатеріалах.

Загальна ж вартість фіктивних товарів і послуг могла сягати щонайменше 200 млн грн.

Слідство вважає, що в рамках схеми полтавські компанії також направляли працівників на будівництво фортифікації в обмін на отримання від ОВА статусу "критичності". При цьому гроші на роботи списувалися на зовсім інших людей, а працівники цих компаній отримували бронювання замість зарплати.

Під час слідчих дій було виявлено 14 окремих зловмисних кейсів –, зокрема, факти отримання хабарів, завищення вартості робіт, фіктивних підрядів та продажу "броні" від мобілізації.

Журналісти також стверджували, що згодом Пронін міг організувати схему незаконного ухилення від мобілізації вже в Держфінмоніторингу. Розслідувачі звернулися до НАБУ із заявою про долучення нових даних, які доповнюють підозри щодо вчинення кримінальних злочинів головою Держфінмоніторингу Проніним (заява від 13.10.2025 № 55, зареєстрована в НАБУ 15.10.2025 за № 288/24899-01).

"Відмінна" робота Держфінмону з НАБУ

Нині очолювана Проніним Держслужба фінмоніторингу фактично ігнорує НАБУ. Із січня 2025 року служба не надавала Бюро інформацію про рух коштів компанії "Файєр поінт", яку пов'язують із підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем.

У НАБУ неодноразово заявляли, що Фінмон під керівництвом Проніна місяцями не відповідає на запити Бюро щодо "чутливих" розслідувань. Директор НАБУ Семен Кривонос заявляв, що НАБУ надсилало Держфінмоніторингу по кілька запитів "один за одним", щоб отримати дані про рух коштів і підозрілі транзакції з оборонних закупівель, але відповіді не отримало.

Пронін, нагадаємо, очолив Держфінмоніторинг наприкінці 2024 року. До цього, коли відомством з 2014 року керував Ігор Черкаський, проблем із ним у НАБУ не виникало. Про це побічно свідчать слова детектива НАБУ Олександра Абакумова.

У відповідь на запитання про співпрацю з Держфінмоніторингом у рамках операції "Мідас" щодо топ-корупції в енергетиці він також заявляв, що в Бюро останнім часом виникають труднощі з отриманням даних від зазначеного відомства. Водночас, за його словами, за "старого Фінмону" (тобто під керівництвом Ігоря Черкаського) НАБУ часом навіть починало розслідування на підставі наданих Держфінмоніторингом даних.

Ба більше, Пронін не побачив у фігурантів "плівок Міндіча" "жодної підозрілої операції". За його словами, підозрювані купували "десь щось по дрібниці", а банки не повідомляли про великі угоди.

Ця заява лише підкреслює наявність озвучених НАБУ проблем із Фінмоном, які за дивним збігом обставин розпочалися саме після звільнення попереднього очільника відомства Ігоря Черкаського.

Як ці факти могли призвести до "відмінної" та "позитивної" оцінки діяльності "топів" Держфінмону – питання відкрите. Також неможливо не поставити й інше запитання: до порушень якого масштабу мають бути причетні чиновники в Україні, щоб отримати нижчу оцінку?