Мобільні оператори підвищили тарифи "до межі", але якість зв'язку деградувала: чи варто скаржитись на ціни

За час повномасштабної війни українські мобільні оператори у рази підвищили ціни на свої тарифи. При цьому, окремі учасники ринку переконують: вартість тарифу навіть у 400 грн не слід вважати високою – адже, буцімто, на каву українці витрачають значно більше коштів.

Разом із тим, самі абоненти нерідко скаржаться, що збільшення витрат на мобільний зв'язок не компенсується ростом його якості. У зв'язку з чим, природньо,постає питання: а за що у такому разі платяться гроші?

Водночас, в експертному середовищі переконують: в умовах повномасштабної війни значне зростання тарифів було неминучим. А сам факт того, що зв'язок підтримується, є досягненням – оскільки, запевняється, для ворога "зв'язківці є ціллю №2 після військових".

Чому оператори підвищують тарифи, до якої межі ще можуть зростуть ціни та як українцям забезпечити собі максимально стабільний зв'язок – у матеріалі OBOZ.UA.

Тарифи зросли в рази

Нині найдешевший доступний для підключення тариф передоплати "Київстару" (тобто, тариф, у якому спочатку поповнюється рахунок, а потім надаються послуги) складає від 370 грн/місяць. У кінці ж 2021 року найдешевшим був тариф за 135 грн/4 тижні.

Утім, нині "Київстар" пропонує своїм абонентам трохи більше послуг. Зокрема:

• у 2021 році найдешевший тариф передбачав 15 ГБ мобільного інтернету, а зараз – 40 ГБ;
• тоді надалавлось 100 SMS, а нині – 300.

У 2021-му ж "мінімальний" тариф включав 600 хв дзвінків на інші мережі, а в 2026-му – 300 хв. Тож тут за більші гроші виходить менше.

З іншого боку, зазначив у розмові з OBOZ.UA телеком-аналітик Олександр Глущенко, "по факту, люди купують доступ до мережі інтернет через телефон". А тому "голосова передача даних у нас – це вже трохи артефакт". Відтак, слід визнати, для багатьох абонентів ключовими критеріями якості мобільного зв'язку стають стабільність інтернету, покриття та швидкість передачі даних. І в таких умовах велика кількість хвилин на дзвінки є радше приємним бонусом, а не необхідністю.

У Vodafone до найдешевшого тарифу нині можна підключитись за 280 грн/4 тижні. А навесні один з найдешевших тарифів коштував 125 грн/місяць, а трохи раніше – 110 грн. При цьому, зросла як кількість інтернету, так і хвилин на інші мережі.

У lifecell же нині "мінімальний" тариф "коштує" від 270 грн/4 тижні. А навесні-2022 одним із найдешевших був тариф за 125 грн/місяць. При цьому, оператор також збільшив й об'єм надаваного інтернету, і кількість хвилин на дзвінки поза межами мережі.

Таким чином, за останні кілька років усі три найбільші мобільні оператори суттєво підвищили вартість своїх найдоступніших тарифів передоплати. Утім, треба визнати, вони й розширили й наповнення пакетів – насамперед, за рахунок більшого обсягу мобільного інтернету, а в окремих випадках і збільшення кількості SMS чи хвилин для дзвінків на інші мережі.

Як оператори пояснюють зростання тарифів

Самі ж учасники ринку визнають: вартість їхніх послуг зростає. І це, констатується, є результатом одразу низки причин.

"Рішення щодо тарифів завжди ухвалюються з урахуванням багатьох факторів. Насамперед, економічної ситуації та необхідності підтримувати надійну роботу й розвиток мережі", – розповіли OBOZ.UA в lifecell.

Заради останнього, запевнили там, оператор вкладає кошти в модернізацію та відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури. Ще одним напрямком, зазначається, є енергостійкість – щоб "забезпечувати якісний зв'язок навіть у складних умовах".

OBOZ.UA звертався за коментарем і до інших великих операторів – "Київстару" та Vodafone. Однак, на час написання матеріалу, відповідей від них не надійшло. З усім тим, у разі якщо вони вирішать таки висловити свою позицію, ми опублікуємо її в наступних матеріалах.

Війна триває вже 5 рік – систему ще не модернізували?

На жаль, так. І причина тут проста – модернізація мереж займає дуже багато часу.

"Вони не встигають перебудувати мережу одночасно. Це фізично неможливо. Це постійний процес", – визнає Глущенко.

Річ у тім, пояснює він, що сам процес модернізації відбувається в умовах, імовірність яких на час спорудження мереж не розглядались. Тобто, що вони перебуватимуть під обстрілами та можуть бути годинами "відрізані" від живлення.

"У операторів десятки тисяч базових станцій. Вони не будувались, не проєктувалися під те, що на них мають бути акумулятори на енну кількість годин", – констатує спеціаліст.

Чи виправдане зростання тарифів

Разом з тим, визнає Глущенко, загалом зростання мобільних тарифів в Україні є виправданим. Причина ж цього, за його словами, проста – оператори працюють у значно складніших умовах, ніж до повномасштабної війни.

Річ у тім, зазначає він, що ще на початку 2022 року оператори не були готові до блекаутів. Надто ж, "на великих територіях і на таку кількість годин".

"Тому вони поступово інвестують в акумулятори, генератори, енергонезалежність. Але враховуючи, що у них велика інфраструктура, кількість базових станцій вимірюється десятками тисяч, то через низку факторів швидко і надовго забезпечити цю інфраструктуру не можна", – констатує спеціаліст.

Перш за все, за його словами, йдеться про те, що встановити генератор на розміщену в місті базову станцію неможливо. А тому доводиться використовувати великі акумуляторні системи, що вимагають спеціальних умов.

"Має бути спеціальний контейнер з нормальною температурою – при чому, як взимку, так і влітку. А минула зима засвідчила: коли на вулиці холодно і в боксі цьому також температура не відповідна – бо він не утеплений або в ньому нема підігріву, – то можуть бути проблеми", – пояснив Глущенко.

Іншим фактором, що впливає на здорожчання тарифів, за його словами, є споживання базовими станціями великої кількості енергії. Через що для умовних 10 годин автономної роботи – без прямого живлення від мережі – їм потрібні дуже ємні батареї.

Проблема ж у тому, зазначає спеціаліст, що для повного заряду таких батарей в мережі має бути "робоча" напруга. Чого досягнути в режимі, коли світло подається на кілька годин, за його словами, неможливо.

"Якщо блекаути по 10 годин, а сітло є лише 2-3 години, то з великою ймовірністю в цей час починають заряджатись усі. А це призводить до просадки напруги – і базова станція просто не встигає зарядитися", – розповів експерт.

Виходом же з ситуації, за його словами, є фактично "ручна" зарядка. Так:

• До станції відправляється працівник оператора.
• На місці він підключає до неї генератор з пальним – і просто чекає, поки станція зарядиться.

При цьому, підкреслює Глущенко, відбувається "ручна" зарядка лише у випадку, якщо оператор має таку можливість. Тобто, не завжди, і не всюди.

"Це все закладається, звісно, в тариф. І пальне, і люди, і батареї, і генератори, й інвертори, і солярка, і обслуговування", – визнає він.

Люди ж, констатує Глущенко, є окремою проблемою. Адже через війну якісний персонал стає дефіцитом, а ті працівники, які є "дорожчають".

Сама ж війна, визнає він, також дуже впливає на роботу операторів – при чому прямо. Адже, зокрема, на прифронтових регіонах ворог знищує інфраструктуру – і відновити її немає можливості. А у фронтових зонах "зв'язківці для російських окупантів ціль, напевне, №2 після військових".

"І всі ці перебудови, всі ці ремонти – це ж все гроші. І це все закладається в ціну", – констатує Глущенко.

Вище піднімати ціни вже нікуди?

Разом з тим, на ринку все гучніше звучить думка, що навіть після серій значних підвищень тарифів українці все ще мало платять за мобільний зв'язок. Бо буцімто на каву грошей витрачається більше.

"Подивімося на цифри: тариф 400 грн на місяць – це ціна трьох-чотирьох чашок кави в Києві. За ці гроші ми надаємо безліч послуг протягом цілого місяця: неймовірний обсяг трафіку, безлімітний голос, можливість користуватися послугою "Роумінг як вдома" за кордоном без додаткових оплат. Я не вважаю, що ця ціна настільки критична, що люди не можуть її сплатити, особливо порівняно з кількістю послуг, які вони отримують", – розповіла раніше генеральна директорка Vodafone Ольга Устинова.

Утім, зазначає Глущенко, простору для подальшого підвищення тарифів у операторів уже фактично й нема. Адже, за його словами, навіть з урахуванням усіх складнощів, з якими стикаються компанії, пояснювати триваючі зростання цін буде все складніше.

"Усі ці перебудови, всі ці ремонти, це все гроші – це все закладається в ціну. Але вони вже підняли ціну до таких бар'єрів, що далі вже, напевно, нема фінансового обґрунтування", – констатує експерт.

З іншого боку, допускає він, не виключено, що ближчим часом значного зростання тарифів і не буде. Адже під час попередніх підвищень оператори цілком могли "закласти в тарифи майбутні періоди і майбутні витрати – щоб не піднімати цін".

"Іншої аргументації я не бачу. Маю надію, що оператори, коли піднімали востаннє тарифні плани, обрали для себе таку модель, щоб створити запас міцності – аби накопичувати гроші для вирішення фінансово-економічних проблем. Умовно кажучи: зараз літо, у операторів є прекрасна можливість за ті гроші, які вони мають, будувати, оптимізувати, ставити акумулятори – щоб був зв'язок", – зазначає Глущенко.

Якість зв'язку погіршилась

Сам же зв'язок як такий, визнає експерт, протягом останніх років деградував. Однак, причина цього, за його словами, банальна – оператори вимушені надавати його в складних умовах.

Найпомітніше ж це, за його словами, стає під час блекаутів. Адже тоді:

• Кількість користувачів одразу зростає в рази – адже для багатьох саме мобільний інтернет стає чи не єдиним джерелом зв'язку.
• Базові станції "не витримують такої кількості пристроїв".

"Звісно, що ємності мережі на всіх не вистачає. Цим і пояснюється, що часом зв'язок відверто ніякий. Адже базові станції розраховуються під середню кількість одночасно під'єднаних користувачів", – констатує Глущенко.

Для кращого розуміння він наводить приклад з роутером, до мережі якого спробують підключитись одночасно 100 людей і "десь 51-й отримає повідомлення, що IP-адреси закінчились", бо роутер "фізично їх не може роздати". Ба більше, наголошує він навіть не всі з тих, хто зможе підключитись, отримуватимуть якісний інтернет – через високе навантаження на систему.

"Аналогічна ситуація з базовою станцією. Вона не може обслужити таку велику кількість користувачів – щоб всі отримали однакову якісну послугу", – визнає спеціаліст.

Разом з тим, розповів він, у збільшення ємності станцій раніше гроші не вкладались. Адже в цьому банально не було потреби.

"По-перше, вони жеруть електрику. По-друге, вони випромінюють радіохвилі. По-третє, кожна базова станція – це купа дозволів, документів. А який сенс ставити станцію, якщо вона не працюватиме? Тому ніхто ніколи й не будував запасу", – пояснив Глущенко.

Зв'язок не впав – це вже досягнення

Однак, теорія теорією, а практика, все ж, показовіша. А вона свідчить, що українці щодалі, то більше обурюються підвищенням мобільних тарифів на фоні падіння якості зв'язку.

Тим не менш, зазначає Глущенко, починати подібні розмови варто з іншого. Перш за все, що той факт, що оператори змогли і втримати, і підтримувати зв'язок вже є великим успіхом. Адже "за логікою агресора, зв'язок в Україні мав лягти вже в перший день великої вйни".

Водночас, акцентує він, іноді проблема зі зв'язком може бути пов'язана не з проблемами оператора, а зі смартфоном – надто ж, якщо йдеться про мобільний інтернет. Адже:

• Старі або дешеві моделі, а також пристрої, які давно не отримували оновлень, можуть некоректно перемикатися між частотними діапазонами LTE.
• Через це може здаватись, що оператор працює гірше.

"Оператори вже навчилися і вішати базові станції і на опори, і ставити ретранслятори – тому вони точно не зацікавлені в тому, щоб якість погіршувалась. Але якщо у вас якась "китайська балалайка", яка погано працює з переходом між різними діапазонами, то смартфон справді може показувати умовно, лише одну галочку мережі, замість того, щоб просто перейти в інший під діапазон і звідти брати зв'язок", – пояснив спеціаліст.

Як покращити доступ до зв'язку при блекаутах

Разом з тим, зазначає Глущенко, відповідальність за стабільний зв'язок під час блекаутів лежить не лише на мобільних операторах, а й на самих абонентах. Адже саме від того, наскільки люди будуть готові до відключень світла, значною мірою залежатиме можливість залишатися на зв'язку навіть у найскладніших умовах.

"Пункт перший: для виходу в мережу з дому треба треба підключитись до оператора фіксованого зв'язку, який забезпечує підключення через оптоволокно, або який забезпечений акумуляторами свічі, це пункт перший. Пункт другий: поки це коштує не всі гроші світу, придбати для роутера або пауербанк, або зарядну станцію", – пояснив Глущенко.

Та головне, резюмував він, під час блекаутів знаходитись всередині мережі оператора фіксованого зв'язку – щоб не навантажувати мобільну мережу. Оскільки від того, яким буде навантаження на систему залежатиме, чи зможуть мобільні оператори забезпечити стабільний зв'язок для тих, хто дійсно його потребує.