Офіційно: фармзавод "Дарниця" в Києві зазнав російської атаки, є руйнування

Завод Дарниця. Ілюстрація
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Росія під час масованого обстрілу 23 вересня вдарила по фармацевтичному заводу "Дарниця" в Києві. Місцеві мешканці розповідають про руйнування.

Про це повідомила представниця компанії Катерина Загорій. "З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків. На цей момент можемо підтвердити, що загиблих серед працівників немає. Прохання – не постити нічого", – заявила вона.

Повідомлення про атаку на "Дарницю". Джерело: facebook.com/kzagoriy (скриншот)

Йдеться про завод "Дарниці" на Рембазі. Очевидці повідомляли, що бачили на місці атаки машини швидкої допомоги.

Фармацевтична компанія "Дарниця" – один із найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Її портфель охоплює понад 200 найменувань, серед яких Цитрамон, Анальгін, Ібупрофен, Корвалол та інші популярні препарати.

Росія знищує українські ліки

З літа 2026 року РФ завдала вже серію ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Зокрема, вже було влучання і по "Дарниці" – 28 червня 2026. Тоді були пошкоджені виробничі потужності компанії. Серед працівників загиблих і травмованих не було, а завод продовжив роботу. Характер і масштаб пошкоджень також не розкривали з міркувань безпеки.

3 і 7 серпня під ударами опинився гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі. Там зберігалися медичні матеріали для закладів охорони здоров'я, зокрема засоби екстреної допомоги для прифронтових районів. Ще після першої атаки об'єкт визнали небезпечним і почали переміщувати запаси. Після повторного удару склад було зруйновано, а залишки запасів медичних засобів ВООЗ знищені.

Також атака 3 вересня серйозно пошкодила логістичний комплекс "Біокон" у Бориспільському районі Київщини. Це один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. На об'єкті зберігалися препарати різних виробників і дистриб'юторів. Були знищені сотні тонн медикаментів, зокрема склад лікарських засобів мережі "Аптека Доброго Дня". Після атаки "Біокон" припинив операції з приймання та відвантаження ліків на постраждалому комплексі.

Того самого дня двічі атакували склад Teva в Україні. Компанія офіційно повідомила, що всі її працівники залишилися живими та не постраждали. Teva заявила, що оцінює масштаби пошкоджень і намагається мінімізувати вплив атаки на постачання препаратів українським пацієнтам.

У ніч проти 8 вересня російські війська вдарили двома балістичними ракетами по складському комплексу "Оптіма-Фарм" у Києві. Цей об'єкт вже був зруйнований російською атакою у 2025 році і на момент нового удару не використовувався для зберігання продукції – склад був порожнім.

12 та 13 вересня російські війська атакували логістичний комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі Київщини. Він є одним із двох найбільших фармацевтичних складських комплексів України. Його площа становить близько 21 тис. кв. м, а комплекс обслуговує великих фармдистриб'юторів, які далі постачають ліки в аптеки. Через удари та постійні повітряні тривоги постачальники не могли нормально забрати товар із комплексу. За повідомленнями з місця подій, після першого удару на об'єкті тривала пожежа, а повторна атака ускладнила роботу рятувальників.

У ніч проти 14 вересня російські війська атакували склад одного з найбільших українських фармдистриб'юторів "БаДМ" у Хаджибейському районі Одеси. Після удару на території виникла пожежа, будівлі складу зазнали значних пошкоджень.

Частину запасів ліків можуть зберігати за кордоном

Через постійні російські атаки на фармацевтичну інфраструктуру Україна та Молдова обговорили створення логістичних хабів для зберігання та розподілу лікарських засобів із подальшим постачанням в Україну. Такий механізм має дозволити розосередити запаси препаратів і зменшити ризик їхньої втрати внаслідок російських атак на українські склади.

Про це йшлося під час зустрічі міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка з послом Молдови Віктором Кіріле. Проєкт передбачає використання молдовської території як одного з можливих майданчиків для фармацевтичної логістики.

У МОЗ зазначають, що це лише можливість, яку сторони обговорюють, а не вже створена система резервного зберігання ліків. Україна та Молдова також планують закріпити пріоритетні напрями співпраці окремою декларацією між міністерствами охорони здоров’я.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше в Києві визнали, що в результаті російських атак у столиці впала кількість деяких імпортних медикаментів та ліків від хронічних захворювань. Це пов’язали з порушенням окремих логістичних ланцюгів виробників і постачальників ліків, оскільки обстріли вплинули на своєчасність постачання окремих препаратів до аптечної мережі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!