Країна ЄС виступила проти послаблення обмежень для російських олігархів: що тепер буде із санкціями

Латвія заблокувала запропонований компроміс Європейського Союзу (ЄС), який передбачав зняття санкцій з олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана в обмін на продовження обмежень щодо приблизно 3 тисяч інших осіб та організацій одразу на 36 місяців. Для ухвалення рішення потрібна згода всіх 27 держав ЄС, тому переговори продовжуються, а Рига наполягає, що трирічне продовження санкцій не повинно відбуватися ціною автоматичного виключення двох бізнесменів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. Переговори продовжуються, оскільки сторонам необхідно знайти формулу, яка дозволить зберегти обмеження.

Що саме заблокувала Латвія

Йдеться не про рішення Латвії припинити санкції проти Росії. Навпаки, Рига виступає за їхнє продовження, але відмовляється погоджуватися з умовою про виключення Усманова та Фрідмана. Запропонований країнам ЄС компроміс передбачав незвичну схему: двох мільярдерів вилучають із санкційного списку, натомість обмеження щодо приблизно 3 тисяч інших фізичних та юридичних осіб продовжуються відразу на 36 місяців.

Для Євросоюзу це було б суттєвою зміною практики. Персональні санкції зазвичай потребують регулярного продовження, а отже країнам доводиться періодично знову досягати консенсусу. Кулбергс заявив, що продовження обмежень одразу на три роки саме по собі було б правильним рішенням, однак Рига не готова погоджуватися на виключення двох бізнесменів як на ціну такого компромісу.

Головна проблема полягає у процедурі ухвалення рішення. Для продовження відповідних обмежень потрібна підтримка всіх 27 країн-членів Європейського Союзу. Якщо консенсусу немає, рішення не може бути затверджене.

Саме тому суперечка лише навколо двох прізвищ створює значно ширшу проблему. Під питанням опиняється не тільки майбутнє санкцій Усманова та Фрідмана, а й своєчасне продовження обмежень щодо великої кількості інших осіб та компаній.

Чинні персональні санкції передбачають, зокрема, заморожування активів, заборону на надання підсанкційним особам коштів або інших економічних ресурсів, а для фізичних осіб – обмеження на в'їзд і транзит територією ЄС. Тому дипломатам необхідно знайти компроміс, який отримає підтримку всіх держав.

Чому взагалі заговорили про зняття санкцій з Усманова

Переговори щодо Алішера Усманова тривали ще до нинішньої суперечки. За даними Reuters, Франція та Словаччина виступали за його виключення із санкційного списку. Французька сторона пояснювала свою позицію питаннями національної безпеки та тиском міжнародних партнерів.

Reuters із посиланням на дипломатів повідомляв, що питання Усманова також пов'язували з тиском з боку Азербайджану. Водночас азербайджанська сторона заперечувала відповідні твердження. Сам Усманов оскаржував запроваджені проти нього обмеження юридичними шляхами.

ЄС включив його до санкційного списку після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Європейські санкції були пов'язані з оцінкою його зв'язків із російською владою та діями, які, за позицією ЄС, підривали або загрожували територіальній цілісності та суверенітету України.

Люксембург просив виключити Фрідмана

Окремо постало питання Михайла Фрідмана. За даними Reuters, його виключення із санкційного списку просив Люксембург. Одним із факторів стали побоювання щодо можливих наслідків арбітражного спору.

Фрідман вимагає від Люксембургу 16 млрд доларів компенсації, оскаржуючи наслідки санкцій. У результаті навколо двох бізнесменів сформувався складний дипломатичний компроміс, Усманова пропонувалося виключити на тлі позицій Франції та Словаччини, а Фрідмана на тлі запиту Люксембургу.

Натомість інші країни отримували гарантію, що решта персонального санкційного режиму буде продовжена одразу на три роки. Однак саме проти такого обміну виступила Латвія.

Латвійська сторона заявила, що сама ідея трирічного продовження обмежень є прийнятною, але не за рахунок автоматичного виключення Усманова та Фрідмана. Кулбергс наголосив, що його країна продовжить консультації з Брюсселем і Парижем, щоб знайти інше рішення.

До дискусії долучилася й глава латвійської дипломатії Байба Браже. Позиція Риги полягає в тому, що під час продовження війни Росії проти України санкційний тиск має зберігатися та посилюватися, а не послаблюватися. Для обговорення ситуації латвійська влада також вирішила провести екстрене засідання уряду.

Україна також виступила проти виключення бізнесменів

Ідея зняття санкцій з Усманова та Фрідмана викликала заперечення і з українського боку.

Українські посадовці публічно виступали проти пом'якшення обмежень, наголошуючи, що російська агресія проти України продовжується. Reuters також повідомляє про невдоволення Києва запропонованим компромісом.

Євросоюз після початку повномасштабного вторгнення значно розширив санкційну політику проти РФ. Обмеження спрямовані не тільки проти конкретних бізнесменів і чиновників, а й проти російської енергетики, фінансового сектору, військово-промислового комплексу та інших напрямів, які ЄС пов'язує зі здатністю Росії продовжувати війну.

У липні 2026 року ЄС уже ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, який, серед іншого, розширив обмеження проти банків, нафтового сектору, тіньового флоту та компаній, пов'язаних із російським військово-промисловим комплексом.

Хто такий Алішер Усманов і чому він під санкціями

Алішер Усманов – мільярдер російсько-узбецького походження, бізнес-інтереси якого охоплювали металургію, гірничодобувну галузь, телекомунікації, технології та медіа. Серед пов'язаних із його бізнес-імперією активів ЄС називав холдинг USM, "Металоінвест" та інші великі компанії.

Євросоюз запровадив проти Усманова санкції у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. В офіційному обґрунтуванні ЄС Усманова віднесли до провідних бізнесменів, які працюють у секторах російської економіки, що забезпечують суттєві доходи уряду РФ. Зокрема, у документах ЄС згадується його бізнес у металургійній та гірничодобувній галузях.

ЄС також зазначав його зв'язки з російським керівництвом та вказував на матеріальну чи фінансову підтримку російських посадовців, відповідальних за політику щодо України. Окремо в санкційному обґрунтуванні згадувалася належна Усманову газета "Коммерсант" та її прокремлівська редакційна позиція. Сам Усманов оскаржував санкції ЄС у суді та заперечував частину тверджень, які використовувалися для обґрунтування обмежень.

Хто такий Міхаіл Фрідман і чому він під санкціями

Міхаіл Фрідман – російський бізнесмен, який народився у Львові. Він був одним із ключових акціонерів структур, пов'язаних з Alfa Group та Alfa Bank, а також є акціонером міжнародної інвестиційної компанії LetterOne. Європейський Союз також включив Фрідмана до санкційного списку у 2022 році.

У документах Ради ЄС його характеризують як великого російського бізнесмена з тривалими зв'язками з адміністрацією Володимира Путіна. ЄС, зокрема, вказував на його бізнесові інтереси та зв'язки з російською владою, а також на його роль у великих фінансових структурах.

Європейські санкційні документи також містять твердження про участь Фрідмана та його бізнес-партнера Петра Авена у зусиллях, спрямованих на домагання скасування західних санкцій, запроваджених у відповідь на російську політику щодо України.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Китай різко розкритикував новий американський закон, підписаний 18 вересня президентом США Дональдом Трампом, який посилює режим санкцій проти Росії та розширює торговельні обмеження щодо Ірану. За словами представника Міністерства торгівлі КНР, Пекін "послідовно виступає проти" односторонніх санкцій і так званих вторинних обмежень.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!