Кабмін схвалив законопроєкт про вступ України до зони європлатежів: що буде з банківською таємницею та чи замінять гривню

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт щодо виконання Україною вимог Євросоюзу (ЄС) для приєднання до системи європлатежів (SEPA). Тож після того, як буде пройдено всі необхідні процедури, Україна може увійти до зони платежів у євро. Втім, це не означатиме переходу країни на євровалюту – йдеться суто про банківські платежі. Однак вступ до SEPA дозволить просунутися на шляху євроінтеграції та може знизити комісії за грошові перекази між Україною та країнами ЄС. Водночас у Верховній Раді вже заявили: попри окремі положення у законопроєкті, податківці не отримають доступу до банківської таємниці.

Про схвалення законопроєкту повідомили в уряді. Там запевняють, що приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази в євро між європейськими країнами:

• дуже швидко;
• без додаткових комісій;
• за чітко встановленими правилами.

"Уряд схвалив проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). ...Мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA", – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: зона SEPA передбачає єдині підходи до банківських платежів у євро. Зокрема, у ній повністю ліквідовано різницю між внутрішніми та зовнішніми операціями в євровалюті. В основному це стосується звичайних банківських переказів та використання платіжних продуктів на смартпристроях.

SEPA було створено у 2007 році після відповідного рішення Європарламенту. Система дозволяє проводити платежі за допомогою одного банківського рахунка в усіх країнах ЄС.

Передбачається, що входження до зони SEPA дозволить Україні активізувати євроінтеграцію. Серед іншого це може знизити вартість грошових переказів між Україною та країнами ЄС, спростить вхід українського бізнесу на ринки Євросоюзу, а також дозволить фінансовим компаніям зменшити кількість технічних рішень для роботи на європейських ринках.

Податківці отримають доступ до інформації про банківські рахунки та сейфи громадян

Як розповіли в уряді, проєкт закону передбачає, зокрема, створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До нього, як зазначається, будуть вносити відомості:

• про дату відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку/електронного гаманця;
• вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
• ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
• дані про установу, в якій відкрито рахунок чи сейф;
• номер і дату договору про надання індивідуального банківського сейфа – дату початку та строку дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа.

При цьому наголошується: відомості про рух та залишки коштів на рахунках громадян та утримання сейфа до реєстру не передаватимуть. Також законопроєкт не передбачає жодних обмежень чи затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв'язку із запровадженням реєстру.

Адміністратором реєстру пропонують визначити Державну податкову службу (ДПС). Що, зазначають аналітики Судово-юридичної газети, дозволить податківцям отримати доступ до інформації про банківські рахунки та сейфи українців.

"Державна податкова служба виступатиме тримачем та адміністратором реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Вона отримуватиме відповідну інформацію від банків. Таким чином, фактично податківці отримають доступ до банківської таємниці", – йдеться в матеріалі.

Зі свого боку, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") зазначив: у парламенті не дадуть доступу податківцям до банківської таємниці. Що, ймовірно, означає, що нардепи мають намір переписати окремі положення урядового документа.

"Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає. Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання", – йдеться у повідомленні.

Що ще прописано у законопроєкті Кабміну

Крім цього, зазначили в Кабміні, схвалений законопроєкт передбачатиме створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших правових утворень. Його також адмініструватиме ДПС.

Документ має удосконалити процедуру верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізм застосування заходів впливу за низку провин. Зокрема:

• неподання,
• невчасне уявлення,
• подання свідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

Також буде запроваджено "ефективні, стримувальні та пропорційні санкції" за порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства. А крім того:

• створять механізм викривачів у сфері фінмоніторингу та їхнього захисту;
• розширять перелік спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
• не допускатимуть до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їхніх співучасників чи спільників.

Україна не переходитиме на євро

Входження України в зону платежів у євро не означатиме перехід до заміни гривні на євровалюту. Також цього не означатиме потенційний перехід на євро як курсоутворювальну валюту.

Як розповів голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов, про відмову від гривні та перехід на євровалюту не йдеться. А скуповувати валюту, сподіваючись запастись нею перед змінами, не варто.

"Точно не йдеться про відмову від гривні. Отже, громадянам не варто нервуватися, скуповуючи євро", – пояснив банкір.

Також не очікують відмови України від гривні заради євро й аналітики "Мінфіну", які раніше пояснювали: у такому разі країна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.

Як повідомляв OBOZ.UA, наразі ж Нацбанк обговорює з ринком перехід на євро як курсоутворювальну валюту. Однак передумов для цього найближчим часом немає.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!