Дефіцит став кричущим: як "непрестижні" професії перетворилися на нову еліту в Україні

В Україні робітничі професії, які роками вважалися "непрестижними", стрімко перетворюються на одні з найбільш прибуткових – у червні 2026 року медіанна зарплата штукаторів становила 73,5 тис. грн, плиточників і фасадників по 70 тис. грн, а далекобійників і мулярів по 65 тис. грн. Водночас молодь досі не поспішає обирати ці спеціальності, хоча кадровий дефіцит сформувався ще до повномасштабної війни й тепер став критичним для виробництва, логістики та торгівлі.

Про це заявила керівниця однієї з платформ для пошуку роботи Марія Абдулліна в коментарі медіа. За її словами, проблема дефіциту робочих рук в Україні не виникла у 2022 році, повномасштабна війна лише різко посилила тенденцію, яка формувалася роками.

Системний кадровий дефіцит почав формуватися ще приблизно десять років тому. Тоді з українського ринку праці поступово зникала велика кількість потенційних працівників, а робітничі професії не отримували достатньої популяризації серед молоді.

Механіки, електрики, оператори виробничих ліній, зварювальники, будівельники та інші спеціалісти були необхідні економіці, але суспільне ставлення до них залишалося суперечливим. Офісна робота тривалий час сприймалася як більш престижна та перспективна. Молодим людям радили здобувати університетську освіту, будувати кар'єру в офісі, IT, маркетингу, фінансах або менеджменті.

Підприємства вже готові платити більше

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася набагато швидше. Мільйони українців виїхали за кордон або змінили місце проживання, значна кількість чоловіків була мобілізована, а підприємства в багатьох регіонах втратили частину персоналу.

Одночасно економіка продовжила працювати, потрібно було виробляти товари, перевозити продукцію, ремонтувати обладнання, будувати та відновлювати пошкоджені об'єкти. Тобто потреба в робочій силі не зникла – навпаки, у багатьох галузях вона стала ще більшою.

Роботодавці вже змушені підвищувати оплату праці, оскільки в іншому випадку просто не можуть закрити вакансії. Якщо механіка немає на підприємстві, виробнича лінія може зупинитися. Якщо немає електрика чи електромеханіка–— обладнання неможливо нормально обслуговувати. Якщо бракує водіїв – порушується логістика.

Штукатор може заробляти понад 70 тисяч гривень

За даними спільного дослідження OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації, результати якого є в розпорядженні OBOZ.UA, у червні 2026 року найвищі медіанні зарплати серед проаналізованих професій зафіксували саме у низці робітничих спеціальностей. Лідерами стали:

• штукатори – 73,5 тис. грн;
• плиточники – 70 тис. грн;
• фасадники – 70 тис. грн;
• далекобійники – 65 тис. грн;
• муляри – 65 тис. грн;
• рихтувальники – 60 тис. грн;
• будівельники – 50 тис. грн.

Тобто людина з практичною професією сьогодні в окремих випадках може заробляти у два-три рази більше, ніж працівник офісу на початковій або середній позиції. Особливо показовою є динаміка зарплат, медіанна зарплата плиточників за рік зросла одразу на 47%, це один із найшвидших темпів зростання серед усіх проаналізованих професій.

Підсобні працівники за рік додали 44%, і тепер їхня медіанна зарплата становить 32,5 тис. грн. Зростають доходи й у багатьох інших спеціальностей.

Які професії найбільше "подорожчали"

Ринок праці змінюється не лише за абсолютними зарплатами, а й за швидкістю їхнього зростання. Наприклад, секретарі за рік додали 38%, і їхня медіанна зарплата досягла 21 тис. грн.

HR-спеціалісти отримують у середньому 34,3 тис. грн, а їхня зарплата за рік збільшилася на 37%, агрономи додали 35% – до 35 тис. грн. У копірайтерів та товарознавців зарплати зросли на 29% – відповідно до 24,5 тис. та 26,8 тис. грн.

Найбільш парадоксальна частина ситуації полягає в тому, що високі зарплати поки не спричинили масового напливу молоді в робітничі професії. За словами Абдулліної, проблема має не лише економічний, а й соціальний характер.

Протягом багатьох років механіки, електрики та інші технічні спеціалісти не сприймалися як професії, які молодій людині варто обирати як довгострокову кар'єру. Від молоді часто очікували, що вона вступить до університету, отримає диплом і знайде роботу в офісі. У суспільній свідомості сформувався своєрідний поділ, де фізична праця асоціювалася з низькими доходами та невисоким статусом, тоді як офісна робота з кар'єрним розвитком, комфортом і престижем.

Регіони теж демонструють різну динаміку

Зарплати зростають нерівномірно залежно від регіону. Найбільше за рік медіанні зарплати збільшилися у Кіровоградській області – на 29%, до 22,5 тис. грн. На другому місці Львівська область – плюс 26%, до 33,5 тис. грн.

У Херсонській області зарплати зросли на 23%, до 18,5 тис. грн. Найповільніша динаміка зафіксована у Чернівецькій області – плюс 7%, Миколаївській – 10%, Донецькій та Хмельницькій – по 11%, а в Полтавській області – 13%.

Якщо проблему не вирішувати системно, дефіцит кадрів може стати одним із головних обмежень для економічного відновлення країни. Після завершення активної фази війни Україні знадобляться мільйони людей для відбудови житла, доріг, промислових підприємств, енергетики та інфраструктури.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, більшість українських компаній поки не готові масово наймати іноземних працівників через складні бюрократичні процедури, високі витрати та тривалу адаптацію. Натомість бізнес бачить головний резерв для подолання кадрового дефіциту у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інших внутрішніх трудових ресурсів. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!