Дефіцит кадрів загострюється з кожним днем: чи заполонять трудові мігранти український ринок праці
В Україні вже зараз близько 75% бізнесу не можуть закрити вакансії через війну, виїзд населення та демографічну кризу, тому держава активніше залучає іноземних працівників. Трудові мігранти працюють переважно в будівництві, логістиці, агросекторі та медицині й можуть частково компенсувати дефіцит кадрів, але повністю вирішити проблему без повернення українців не зможуть.
Про це розповів голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник у коментарі 24 Каналу. За його словами, причини кадрової кризи мають комплексний характер.
По-перше, війна та мобілізація значно скоротили кількість працездатних чоловіків на ринку праці. По-друге, триває масова міграція українців за кордон – лише за один рік країну залишили сотні тисяч людей. По-третє, Україна стикається з глибокою демографічною кризою: рівень народжуваності не забезпечує навіть простого відтворення населення.
У результаті бізнес опинився в ситуації, коли близько 75% компаній не можуть повністю укомплектувати штат. Найбільше нестача працівників відчувається у будівництві, сільському господарстві, логістиці, медицині та освіті.
Процес працевлаштування іноземців в Україні є доволі структурованим. Зазвичай роботодавці звертаються до спеціалізованих компаній-посередників, які підбирають кандидатів за кордоном. Після цього працівник отримує дозвіл на працевлаштування через державні органи, оформлює робочу візу та прибуває до України.
Після приїзду іноземець отримує посвідку на тимчасове проживання, що дозволяє легально працювати. Таким чином держава зберігає контроль над процесом і може відстежувати, де саме працює людина та які функції виконує.
Один із найпоширеніших страхів, що іноземці витіснять українців з ринку праці. Проте Воскобойник наголошує, що мігранти здебільшого займають ті вакансії, які і так залишаються незаповненими. Йдеться передусім про фізично важку або менш популярну роботу. Більше того, у перспективі така модель може навіть бути вигідною, адже українці зможуть претендувати на більш кваліфіковані та високооплачувані посади.
Разом із економічними перевагами постає і питання безпеки. Як і в будь-якій країні, частина мігрантів може порушувати закон. Саме тому держава формує перелік країн із підвищеним міграційним ризиком і обмежує залучення працівників з таких регіонів.
Ключову роль у цьому процесі відіграють силові структури, які визначають, з яких країн доцільно запрошувати робочу силу. Додатковим запобіжником є контроль за місцем проживання та працевлаштування мігрантів, що дозволяє мінімізувати потенційні ризики.
Світовий досвід показує, що трудова міграція може стати потужним економічним ресурсом. Наприклад, у Польщі українські працівники суттєво вплинули на економічне зростання та навіть опосередковано підтримали фінансування державних витрат.
Для України цей шлях також виглядає перспективним. В умовах скорочення населення та потреби у швидкому відновленні економіки залучення іноземної робочої сили може стати одним із ключових інструментів.
Без залучення трудових мігрантів ситуація на ринку праці може лише погіршуватися. Зменшення кількості працездатного населення вже сьогодні впливає на темпи економічного відновлення. У довгостроковій перспективі дефіцит кадрів може стати одним із головних бар’єрів для розвитку країни.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні сформувався структурний дисбаланс на ринку праці – роботодавці не можуть знайти потрібних фахівців, тоді як багато українців не можуть працевлаштуватися через невідповідність навичок. Дефіцит кадрів більше не гарантує роботу, а ключем до працевлаштування стає перекваліфікація.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!