Частину вакансій планують закривати іноземцями: що чекає український ринок праці
В Україні ринок праці входить у складний період, через мобілізацію, еміграцію та дефіцит кадрів зростає ризик тінізації, а частину вакансій планують закривати трудовими мігрантами з Азії та Кавказу. Попри це, держава створила вже понад 45 тисяч офіційних робочих місць і видала грантів на 8 мільярдів гривень.
Про це розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк в коментарі ЗМІ. За її словами, попри дозвіл на виїзд чоловіків віком 18-22 роки, служба не фіксує масового відтоку молоді.
Кількість зареєстрованих шукачів роботи цієї категорії навіть зменшилася – з 7,6 до 6,5 тисяч осіб. Молодь при цьому становить лише 6-8% від загальної кількості безробітних, і така частка залишається стабільною. Водночас кадровий дефіцит наростає.
Після початку повномасштабної війни з ринку праці зникли десятки тисяч фахівців, особливо у промисловості, будівництві, медицині та сфері послуг. Зазначається, що це змушує державу та бізнес шукати альтернативи – зокрема, розглядається працевлаштування іноземців.
До 2022 року Україна щороку видавала 16-20 тисяч дозволів на роботу для громадян інших країн, а нині, за словами представників Служби зайнятості, приблизно 15% роботодавців уже готові брати працівників з-за кордону – передусім із країн Азії та Кавказу.
Показовий приклад – меблеве підприємство на Закарпатті, яке заявило про потребу у 160 робітниках із Бангладешу. Після втручання служби частину вакансій закрили українцями – переселенцями з Донеччини, яким роботодавець надав житло та соціальний пакет. Така практика стає трендом, адже компанії, що пропонують нормальні умови праці, компенсацію оренди або гуртожитки, швидше знаходять людей.
Наприклад, у Дніпропетровській області кілька підприємств, які гарантували гідну зарплату і часткову оплату житла, залучили понад 100 електрогазозварників із прифронтових регіонів. Паралельно держава стимулює легальне працевлаштування через компенсаційні програми.
Роботодавці, які беруть людей з інвалідністю, можуть отримати 80-120 тисяч гривень на облаштування робочого місця. Тим, хто приймає внутрішньо переміщених осіб, компенсують 8 тисяч гривень зарплати протягом трьох місяців, а для людей з інвалідністю – до пів року. Завдяки цим програмам створено десятки тисяч робочих місць навіть у прифронтових регіонах.
Окремий виклик – "тіньовий" сектор, який, за оцінками експертів, охоплює сотні тисяч працівників. Неофіційне працевлаштування позбавляє людей соціального захисту – лікарняних, страхових виплат, права на безкоштовне навчання та стажу для пенсії. Крім того, це шкодить державі, адже саме податки з зарплат формують оборонний бюджет і соціальні фонди.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні відчувається гострий дефіцит робочої сили, особливо серед чоловіків, що посилюється через війну, еміграцію та демографічний спад. Кожен українець, який виїжджає, гине чи відмовляється від певної професії, фактично звільняє робоче місце, яке можуть зайняти іноземні працівники, для яких життя в Україні стало б значним покращенням умов.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!