Балтійська відповідь Орбану: як Латвія готується до розриву економічних відносин із Росією
У першій декаді березня провідна латвійська політична партія "Єдність", що очолює правлячу коаліцію, анонсувала початок підготовки до припинення імпортно-експортних операцій з Росією до кінця 2026 року. Як пояснюється, це стало політичною реакцією Латвії на блокування Угорщиною та Словаччиною 20-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації.
Варто зазначити, що 11 березня Верховна Рада України офіційно звернулась до Польщі, Фінляндії та держав Балтії (в тому числі й до Латвії) з проханням повної заборони торгівельних відносин із Росією та Білоруссю.
Як зазначається у даній постанові українського парламенту, попри впроваджені санкції Євросоюзу, продовження торгівлі із РФ є джерелом доходів для Росії та Білорусі, що "сприяє фінансуванню їхніх військово-промислових комплексів", які забезпечують ведення агресивної війни проти України.
Рівень підтримки рішення залишається високим як у парламенті, так і в суспільстві
Як повідомляє латвійська преса, протягом березня прем’єр-міністр країни Евіка Сіліня дала доручення міністерствам економіки, транспорту, сільського господарства та закордонних справ проаналізувати та розробити план призупинення як транспортних комунікацій із Російською Федерацією і запровадження заборони на російські товари в Латвії.
Зазначені міністерства також мають підготувати пропозиції змін, необхідних для імплементації цього рішення в законодавство. Відтак, голова латвійського уряду прогнозує, що дане рішення може бути схвалене вже до кінця року, однак зазначає, що для деяких галузей, таких як фармацевтична, може бути виділено більше часу для переорієнтації з російського ринку.
При цьому, парламентські партії "Союз зелених і селян" та "Прогресивні", партнери "Єдності" по коаліції підтримують ці пропозиції, тому вони мають всі шанси реалізуватись у майбутньому. Крім того, опозиційна партія "Національне об’єднання" раніше пропонувала запровадити мито у 30% на товари з Росії та Білорусі, тобто загалом ця ідея має підтримку як у парламенті, так і в суспільстві.
Торгівельний баланс із Росією зведений Латвією до історичного мінімуму
Варто зауважити, що останніми роками, а особливо після вторгнення Росії в Україну, рівень торгівлі між Латвією та РФ невпинно скорочувався. Відтак станом на 2025 рік російська частка займала лише 5% експорту та 0,5% імпорту (962,5 млн та 125,6 млн євро відповідно). При цьому, Латвія переважно експортує до Росії готові харчові продукти, а імпортує сировину природного походження, зокрема, корисні копалини та продукти їхнього перероблення.
Водночас 70% експорту і майже 84% імпорту Латвії (а це 13,6 млрд і 19,5 млрд євро відповідно) припадало на країни Європейського Союзу. Крім того, не варто забувати про російський товарний транзит через Латвію. Зокрема, у 2025 транзитом було перевезено близько 667 600 тонн різних видів зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Тому можна прогнозувати, що потенційна зупинка транспортного сполучення через Латвію, а можливо й інші країни Балтії, змусить Росію шукати альтернативні логістичні шляхи, що вимагатиме від неї додаткових витрат.
Розрив торгівельних відносин майже не позначиться на економіці Латвії
Слід зазначити, що латвійський уряд анонсує підготовку такого рішення заздалегідь, що має дати додатковий час бізнесу країни, який ще не відмовився від торгівлі з Росією, підготуватися до потенційних змін. Крім того, раніше Міністерство економіки Латвії вже запровадило програми підтримки компаній, які вже припинили співпрацю з РФ та Білоруссю або вже реалізовують план переорієнтації з їхніх ринків. При цьому, урядові програми підтримки виконують роль додаткового стимулу для переорієнтації з російського ринку. Тому уряд Латвії прогнозує, що потенційний розрив економічних зв’язків із Російською Федерації не має сильно позначитися на економіці країни.
Також потрібно наголосити, що рішення щодо припинення економічних зв’язків із Росією на національному рівні може стати важливим прецедентом для Східної Європи й не тільки. Фактично поки окремі країни, такі як Угорщина та Словаччина, блокують нові санкції ЄС, інші держави, які підтримують Україну, здатні запроваджувати подібні обмеження на державному рівні, створюючи прецедент, який можуть наслідувати інші країни та нівелювати зусилля проросійських Будапешта та Братислави.
Однак, для ефективності таких кроків потрібна регіональна системність – окрім Латвії, до цього в ідеалі мають приєднатись як мінімум Литва, Естонія, Фінляндія та Польща, тоді "балтійський економічний шлях" може закритись для Росії майже повністю.