В Україні обмежать доступ до реєстрів нерухомості: в Раді ухвалили рішення
В Україні ухвалили закон, який обмежує доступ до даних про нерухомість та кадастрові номери земельних ділянок юридичних осіб. Таке рішення пояснюють міркуваннями безпеки, але воно може суттєво ускладнити викриття корупційних схем.
Про ухвалення відповідного рішення повідомила Верховна Рада України (ВРУ), 21 серпня 2025 року. "Прийнятий закон обмежує публічний доступ до частини даних, які можуть становити загрозу для обороноздатності та безпеки держави, при цьому зберігаючи головний принцип – відкритими залишаються ключові реєстри", – йдеться у повідомленні.
Документ передбачає закриття даних про нерухомість та кадастрові номери земельних ділянок, що належать юридичним особам. За нього проголосував 231 народний депутат, повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос") і це рішення вже викликало гарячі дискусії серед експертів, журналістів та громадських організацій.
Чому вирішили закрити реєстри
Один із ініціаторів законопроєкту, нардеп від "Слуги народу" Ігор Фріс, наголосив, що відкритість реєстрів створює загрозу національній безпеці. Адже ворог може дізнатися місце розташування оборонних підприємств, складів або об’єктів критичної інфраструктури та завдати ударів по цих цілях.
Тому новий закон обмежує доступ до інформації про майно юридичних осіб на весь період воєнного стану та ще рік після його завершення. Під заборону також потрапляють відомості з реєстрів інтелектуальної власності, промислових зразків, винаходів і навіть деякі дані судових рішень, які можуть розкривати чутливу інформацію.
За задумом авторів, обмеження не стосується фізичних осіб, тож доступ до інформації про майно громадян має залишитися відкритим. Проте на практиці все може бути складніше.
Тепер журналісти, які займаються антикорупційними розслідуваннями, втратять прямий доступ до відомостей про компанії та їхню власність. Щоб отримати інформацію, доведеться робити офіційні запити до державних органів і чекати письмових відповідей, що ускладнює оперативність та прозорість розслідувань.
Громадяни також ризикують залишитися без важливих інструментів перевірки. Наприклад, купуючи квартиру чи будинок у забудовника, покупець більше не зможе швидко переконатися, чи справді нерухомість належить тій чи іншій компанії. Це створює поле для шахрайських схем.
У Центрі протидії корупції (ЦПД) наголошують, що законопроєкт стане справжнім подарунком для чиновників і бізнесменів, які звикли приховувати свої статки за підконтрольними компаніями. Якщо раніше журналісти могли виявляти "вілли суддів" або "маєтки прокурорів", переписані на юросіб, то тепер ця можливість значно звужується.
Фундація DEJURE додає, що з прийняттям закону кількість схем із приховуванням власності лише зростатиме. У результаті суспільство ризикує втратити прозорість у сфері нерухомості, яка була однією з ключових у викритті корупційних злочинів.
З одного боку, рішення Верховної Ради можна пояснити логікою війни, у час повітряних атак і кібератак варто максимально захищати інформацію, яка може допомогти ворогу. З іншого боку, закриття реєстрів створює значний простір для зловживань всередині країни.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, застосунок та портал Дія повернулися до стабільної роботи після короткої технічної паузи, яка була необхідна для оновлення реєстрів Мін’юсту. Попри попередні анонси про недоступність послуг майже на дві доби, усі роботи завершили швидше.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!