Ціна на російську нафту сягнула рекорду за 13 років: що це означає для Кремля
Ціна російської нафти марки Urals підскочила до найвищого рівня за понад 13 років – $116 за барель. Різке зростання (втричі порівняно з початком 2026 року) відбулося на тлі загострення ситуації навколо Ірану та скорочення світових поставок сировини. Втім, номінальна висока ціна ще не означає пропорційного зростання реальних доходів Кремля, хоча вони й збільшуються.
Так, за даними Bloomberg, на початку квітня в порту Приморськ – ключовому нафтовому хабі РФ на Балтійському морі – Urals торгувалася по $116,05 за барель. Це майже вдвічі вище ціни, закладеної в бюджет РФ на 2026 рік ($59), а також у 3,3 рази перевищує ціну станом на початом січня-2026 ($35,4). У чорноморському порту Новоросійськ ціна також перевищувала $114 за барель.
Головний чинник подорожчання російської нафти – ситуація на Близькому Сході. Через конфлікт навколо Ірану:
- частина світових поставок нафти опинилася під загрозою;
- ключовий маршрут через Ормузьку протоку виявився заблокованим;
- як результат – глобальні котирування пішли вгору, "підтягнувши" й російський ресурс.
Додатково на динаміку вплинуло березневе рішення США тимчасово пом’якшити санкції щодо вже завантаженої російської нафти. Саме після цього Urals почала дорожчати дедалі швидше, що відображено на графіку вище.
Чому Кремль все одно не отримує максимум вигоди
Попри рекордні ціни, нафтові доходи Москви лишаються обмеженими, зазначають аналітики. Вони перераховують такі причини:
- удари України по НПЗ і портам зривають експортні відвантаження;
- збереження санкційного тиску, який впливає на продажі та страхування поставок;
- виникають проблеми з логістикою, особливо на Балтійському напрямку (до 40% морського експорту) – як через санкції й українські удари, так і через перевантаження інфраструктури.
У результаті частина потенційного прибутку втрачається ще до моменту продажу. Її "з’їдають" витрати на доставку та посередники. Водночас несподівані доходи від нафти все одно знижують тиск на фінанси Кремля.
Як зазначав президент України Володимир Зеленський, лише за перші два тижні бойових дій між Іраном і США та Ізраїлем у березні Кремль заробив на експорті енергоресурсів $10 млрд. Голова держави тоді закликав увесь світ сприяти завершенню війни.
"Всі зароблені гроші вона (Росія. – Ред.) безумовно вкладає в зброю. Зброю як мінімум проти нас. Тому Росії вигідна довга війна, ну а весь світ повинен робити все, щоб війни закінчувалися", – зазначав Зеленський.
Як повідомляв OBOZ.UA, 19 березня Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США видало ліцензію 134А, що спричинило послаблення нафтових санкцій. Цей крок дозволив державі-агресору додатково заробити до $2 млрд, що аналітики порівнюють з одним днем бюджету РФ.
Окрім того, у Євросоюзі наразі не планують одномоментно вводити повну заборону на імпорт російських енергоресурсів. Брюссель хоч і "закручує гайки", але робить ставку на поетапну відмову.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!