Блог | Ситуація з будівництвом квартир змінилась: головні тенденції 

За даними державної служби статистики, у 2023 році в експлуатацію прийнято 7,11 млн. кв. м. житла. Це на 3,8% (+0,27 млн. кв. м.) більше, ніж у попередньому році. Проте таке зростання пояснюється збільшенням на 25% площі уведених в експлуатацію одноквартирних будинків), що в тому числі відображає легалізацію раніше збудованих приватних домоволодінь. В той же час, площа прийнятих в експлуатацію багатоквартирних будинків скоротилась на 10% (-0,43 млн. кв. м.), а кількість зданих квартир в них – на 11% (-8,1 тис. квартир).

Відео дня

Лідером із прийнятого в експлуатацію житла залишаються Київ і Київська область, на частку яких припадає майже третина від загальноукраїнського показника. У топ-5 також входять Львівська, Вінницька і Івано-Франківська області. Найменший показник – у регіонах з активними бойовими діями: Донецькій, Херсонській, Запорізькій областях.

Водночас, не можна не відмітити суттєвий приріст у Харківській області. Проти 2022 року обсяги прийнятого в експлуатацію житла зросли найбільше саме у Харківській області (у 6 раз), водночас зменшились найбільше – у Херсонській області (майже на 70%).

Загалом, в порівнянні з 2022 роком обсяги прийнятого в експлуатацію житла за площею виросли у 14 регіонах, скоротились у 11. Відхилення між областями є дуже значними. Зокрема, в Одеській області цей показник скоротився майже на 60%, у Полтавській – на 40%, тоді як у Вінницькій – навпаки зріс більш ніж на 60%, а у Черкаській – майже на 80%.

Отже, у 2023 році відновлення у галузі житлового будівництва було нерівномірним та слабким. Незабаром будуть річні дані, які покажуть що обсяги виконаних будівельних робіт у цьому сегменті у кращому випадку стагнують, а найбільш ймовірно продовжують скорочуватись. За підсумками 9 місяців 2023 року показник виробленої будівельної продукції у даній підгалузі скоротився у реальному вимірі на 4,3% (до 9 місяців 2022 року), а до відповідного періоду 2021 року на 63,8%.

Причини такого стану галузі об’єктивні. Наведу цитату із останнього звіту НБУ про фінансову стабільність (за грудень 2023 року):

"Спорудження житла триває нерівномірними темпами. Хоча формально роботи відновили на значній частині об’єктів, подекуди вони здійснюються неактивно. Нові забудови в останні півтора роки майже не розпочиналися, крім нечастих випадків у західних областях. Забудовники переважно завершують роботи, розпочаті ще до початку повномасштабної війни, та добудовують нові секції в наявних житлових комплексах... У довгостроковій перспективі пропозиція нового житла залишається під загрозою. Низький попит та висока собівартість будівництва, спричинена здорожчанням будматеріалів та дефіцитом кваліфікованих робітників, погіршує фінансовий стан девелоперів. Через неохочі старти нових будівництв та скрутний стан галузі, поповнення житлового фонду надалі сповільнюватиметься".

Скажу по простому. Допоки триває війна обсяги будівництва нового будівництва житла, на жаль, стагнуватимуть. Власне житло – це довгострокова і капіталомістка інвестиція, яка зважується на безпекові ризики, ризики нового будівництва з нуля, оцінку домогосподарствами свого фінансового стану у перспективі 10 і більше років.

Державна програма Єоселя, яка субсидує іпотеку у 2023 році показала дійсно гарні результати, зрівнявшись за обсягом виданих іпотечних кредитів із рекордним 2021 роком, але вона концентрується на вторинному ринку, де ризики менші. Загалом структура попиту на житло, який до того ж значно просів порівняно із довоєнним періодом, також змістилась, у вторинний сегмент, про що свідчить статистика реальних угод на ринку.

Висловлю свою думку, що окрім вже існуючих програм (Єоселя, Євідновлення), держава разом із місцевою владою, міжнародними донорами, могла б трохи посприяти активізації ринку житлового будівництва, насамперед, у сегменті соціального житла із доступною орендою. Це працююча історія у багатьох країнах ЄС, яка є вкрай затребуваною у нас з огляду на значні потоки внутрішньої міграції і загалом посилення мобільності громадян під час війни.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...