Що буде з кредитами, депозитами та курсом в Україні: НБУ змінив облікову ставку і чекає стрімкішого зростання цін

Національний банк України (НБУ) знову підвищив облікову ставку – на 0,5 процентного пункту, з 15,5% до 16%. Таким чином регулятор намагається боротися з інфляцією, прискорення якої прогнозує в найближчому майбутньому, а також залишати курс гривні стабільним. Утім, як зазначають у банківському секторі, цього разу рішення регулятора не призведе до суттєвої зміни відсотків за гривневими депозитами та кредитами, адже деякі банки уже підвищували їх наприкінці літа.

Нинішнє ж підвищення облікової ставки варто розглядати передусім як превентивний крок. Про це в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.

"Дорожчі гроші здатні дещо знизити інфляційний "запал", стримати надмірний попит на валюту і підтримати привабливість гривневих заощаджень", – резюмував банкір.

Саме рішення Нацбанку про новий рівень "обліковки" набуде чинності з 17 вересня, повідомляє пресслужба НБУ. При цьому регулятор попередив, що надалі готовий як посилити, так і пом'якшити свою політику.

"У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов", – йдеться в заяві регулятора.

Наразі в НБУ розраховують, що чергове підвищення ставки (минуле було в липні-2026 – вперше з березня-2025) підтримає привабливість гривневих активів. Зазначається, що після липня частина банків, здебільшого невеликих, вже почала підвищувати ставки.

"У результаті попит як на гривневі депозити, так і на ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін. Додаткове підвищення облікової ставки підтримає ці позитивні тенденції, що важливо в умовах стійкого фундаментального цінового тиску та зростання середньострокових проінфляційних ризиків... За оцінками НБУ, такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування", – заявили в Нацбанку.

Підвищення облікової ставки: банкір пояснив, що зміниться

• Курс долара

Підвищення облікової ставки, як вважає Мамедов, має позитивно позначитися на міцності гривні. Такий прогноз співпадає із заявленими цілями самого Нацбанку.

"За нашим прогнозом, курс долара США переважно перебуватиме в межах 44,6-45,4 грн/дол., тоді як євро через додатковий вплив світової пари євро-долар може рухатися у ширшому коридорі – приблизно 51,8-53 грн/євро. Тобто облікова ставка дещо стримає девальваційні процеси", – зазначив банкір.

• Проценти за депозитами

Ще в кінці літа банки почали поступово переглядати свою процентну політику. Наразі ті фінустанови, які планували підвищити ставки, вже зробили це. Тож, очікувати на нову суєттєву зміну відсотків поки не варто.

"Гривневі депозитні ставки вже перебувають на досить високих рівнях: найпривабливіші пропозиції сягають близько 17,5% річних. За нинішньої інфляційної динаміки такі умови дають вкладникам змогу не лише частково компенсувати знецінення грошей, а за сприятливого сценарію – отримувати позитивну реальну дохідність", – пояснив спеціаліст.

• Проценти за кредитами

На думку банкіра, ставки за кредитами також навряд чи помітно зростуть. Утім, підвищення "обліковки" зменшує шанси на здешевлення запозичень.

"Для економіки зараз принципово важливийбаланс між вартістю грошей і можливістю банків продовжувати кредитувати населення та бізнес. Що вищою є облікова ставка, то дорожчим стає ресурс, а отже, складніше створювати передумови для здешевлення кредитів. Саме тому навіть за наявності інфляційних ризиків НБУ має оцінювати не лише поточну цінову динаміку, а й те, як його рішення позначиться на економічній активності в наступні місяці", – упевнений експерт.

Чого НБУ чекає від цін та які ризики

НБУ очікує, що інфляція в Україні почне сповільнюватися у 2027 році. Однак найближчими місяцями ціни можуть зростати швидше, ніж прогнозувалося раніше. У серпні інфляція вже прискорилася до 8,1% у річному вимірі – зокрема через дорожче пальне, наслідки російських атак та вплив війни на Близькому Сході.

Ціни додатково підштовхують витрати бізнесу. Йдеться, зокрема, про електроенергію, логістику та оплату праці. Водночас зарплати продовжують зростати, це підтримує попит і також не дає інфляційному тиску швидко послабитися.

У найближчі місяці ситуацію можуть ускладнити нові російські удари по енергетиці, виробництву та логістиці. Ще один фактор – дорожче, ніж очікувалося, пальне. На світові ціни також впливає війна на Близькому Сході, передусім через ризики подорожчання нафти.

Водночас є фактори, які можуть стримувати зростання цін. Зокрема, на внутрішньому ринку достатньо продовольства. НБУ також очікує, що посилення монетарної політики допоможе повернути інфляцію на траєкторію сповільнення у 2027 році.

Серед головних ризиків для цін і економіки НБУ називає подальший перебіг повномасштабної війни. Нові атаки на виробництво та інфраструктуру можуть збільшувати витрати бізнесу та створювати дефіцит окремих товарів і послуг.

Водночас війна може впливати на ціни і в іншому напрямку. Додаткові бюджетні витрати на оборону та відбудову здатні посилювати внутрішній попит, а дефіцит працівників – тиснути на зарплати. Якщо ж безпекова ситуація різко погіршиться, навпаки, споживання та активність на ринку праці можуть скоротитися, що стримуватиме інфляцію.

Окремий ризик – міжнародна фінансова допомога. У липні-серпні її надходження були меншими, ніж очікував НБУ, через що скоротилися міжнародні резерви. Регулятор наголошує, що зовнішнє фінансування залишається критично важливим для стабільності державних фінансів.

Частина допомоги залежить від виконання Україною реформ і ухвалення необхідних законопроєктів. Якщо ці умови виконуватимуться, НБУ очікує, що обсяги міжнародного фінансування надалі значною мірою вдасться надолужити.

"Можливості стримувати інфляцію підвищенням ставки обмежені. Вища ставка не відновить зруйновану енергетику, не здешевить нафту й не усуне труднощі з перевезеннями. Вона може стримати подальше поширення цінового тиску, але сама по собі цих проблем не вирішить", – додав голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев ("Слуга народу").

Як повідомляв OBOZ.UA, на тлі дефіциту валюти Національному банку вже три тижні поспіль вдається утримувати офіційний курс гривні у вузькому коридорі. Але до кінця року все ж очікується, що вартість національної валюти може впасти до позначки 45,8 грн/дол.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!