НБУ попередив про новий ризик для України: де можуть виникнути економічно депресивні зони

Україна вже стикається не лише з викликом відбудови, а й із ризиком формування регіонів, які можуть надовго випасти з економічного життя країни. Без спеціальних програм підтримки та стимулів для інвестицій частина прифронтових областей може перетворитися на хронічно депресивні зони з відтоком населення та занепадом бізнесу.

Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ) за квітень. За оцінками регулятора, головними причинами такого сценарію є знищення виробничих потужностей, масова релокація бізнесу, нестача робочої сили та постійна безпекова нестабільність у прифронтових регіонах.

Якщо ці тенденції збережуться, Україна може зіткнутися не лише з відбудовою окремих міст, а й із необхідністю відновлення цілих економічних зон, які ризикують опинитися у тривалому застої. Для аналізу внутрішньої економічної ситуації Нацбанк умовно розділив країну на чотири групи залежно від рівня безпекових ризиків та масштабів руйнувань.

До прифронтових регіонів увійшли Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області – саме тут зафіксовано найбільші втрати інфраструктури, бізнесу та населення. Прикордонними територіями визначено Сумську та Чернігівську області, які регулярно зазнають обстрілів і живуть в умовах постійної небезпеки.

До умовно прикордонних регіонів НБУ відніс Київську, Миколаївську та Одеську області, де економічна активність зберігається, однак залишається чутливою до загроз безпеці. Решта областей, переважно на заході та в центрі країни, класифікуються як тилові – саме сюди сьогодні переміщуються капітал, бізнес і трудові ресурси.

Однією з найпомітніших тенденцій останніх років стало стрімке зміщення ділової активності в безпечніші регіони. З початку повномасштабного вторгнення понад 19 тисяч підприємств змінили місце реєстрації, а найбільш популярними напрямками стали Львівська, Закарпатська та Чернівецька області.

Зазначається, що це спричинило справжній бум на ринку комерційної нерухомості, в окремих містах орендні ставки на офіси та виробничі приміщення вже перевищили довоєнний рівень Києва. Водночас схід і південь країни стикаються з дедалі серйознішими труднощами. Бізнес у прифронтових регіонах змушений працювати в умовах постійних ризиків, серед яких:

• дефіцит електроенергії та пошкоджені енергетичні мережі;
• гостра нестача кваліфікованих працівників через евакуацію та мобілізацію;
• логістичні проблеми та перебої з постачанням;
• високі витрати на безпеку та страхування.

Особливо болісно по конкурентоспроможності підприємств вдарили масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, які суттєво ускладнили виробничі процеси в промислових регіонах. НБУ наголошує, що нинішня економічна активність у найбільш постраждалих областях часто має тимчасовий та інерційний характер.

Вона тримається переважно на військових замовленнях, ремонті критичної інфраструктури та базовому споживчому попиті. Проте без системної державної підтримки ці території можуть поступово перетворитися на так звані депресивні кластери – регіони з постійним скороченням населення, низьким рівнем доходів, слабким попитом та майже повною відсутністю інвестицій.

Такі "сірі зони" особливо небезпечні тим, що запускають замкнене коло, адже люди виїжджають через відсутність роботи, бізнес не приходить через нестачу споживачів, а без бізнесу не з’являються нові робочі місця. Міжнародна практика післявоєнного відновлення свідчить, що території, які пережили активні бойові дії, можуть залишатися в економічній стагнації десятиліттями, якщо не запровадити спеціальні механізми підтримки.

За оцінками Світового банку, лише на відновлення промисловості та торгівлі Україні знадобляться десятки мільярдів доларів, значна частина цих коштів має бути спрямована саме на деокуповані та прифронтові території. 

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, інфляція в Україні виявилась значно вищою, ніж очікували – прогноз на 2026 рік різко погіршили з близько 7,5% до 9,4%, ціни зростатимуть швидше через війну, енергетику та дороге пальне. Економіка при цьому майже не росте – лише 1,3% цього року, а повернення до стабільних цін на рівні 5% відкладається аж до 2028 року.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!