Карати будуть ще до першої крадіжки: що передбачають законопроєкти Зеленського щодо шахрайства. Головні зміни

На сайті Верховної Ради 3 вересня опублікували обидва законопроєкти проти шахрайства, які напередодні вніс до розгляду президент Володимир Зеленський. Вони запроваджують окрему кримінальну відповідальність за створення, технічне забезпечення й вербування працівників до нелегальних кол-центрів, а також за продаж, купівлю та передачу чужих банківських карток і рахунків ("дропів"). Це дозволить карати організаторів, рекрутерів та власників рахунків одразу за вибудовування злочинної інфраструктури, не доводячи суму збитків за кожним окремим фактом викрадення коштів.

Про це свідчать пояснювальні записки до проєктів законів № 16014 (щодо шахрайських кол-центрів) і № 16013 (щодо "дропів"). Станом на 3 вересня обидва документи перебувають на розгляді в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Президент очікує, що Верховна Рада розгляне обидва законопроєкти невідкладно. "Відповідальність за шахрайські кол-центри повинна бути чіткою та жорсткою", – заявляв Зеленський.

Покарання для "дропів": що пропонує Зеленський

Президентський законопроєкт спрямований на впровадження відповідальності для людей, які продають або віддають свої банківські картки та доступ до рахунків шахраям (тобто самих "дропів"), а також тих, хто ці картки масово скуповує ("дроповодів").

Йдеться про ситуації, коли злочинці (наприклад, шахрайські кол-центри, наркоторговці, підпільні онлайн-казино тощо) "купують" у звичайних громадян доступ до їхніх карток та онлайн-банкінгу, щоб "ганяти" через них викрадені кошти й ховати сліди.

За чинними законами покарати безпосерендньо власника картки чи скупника доволі важко. Нині поліція має довести, що ця конкретна людина особисто брала участь у конкретному шахрайстві. Якщо є підозрюваний каже "я просто віддав карту другові й не знав, що там роблять", притягнути його до відповідальності майже неможливо.

Що саме пропонується змінити:

• Створити окрему кримінальну статтю (200-1 ККУ)

У ній хочуть прописати, що сам факт продажу, передачі, купівлі або зберігання чужої банківської картки, логінів/паролів від кабінету чи електронного гаманця для злочинних схем стає кримінальним злочином. Доводити співучасть у кожній крадіжці грошей більше не знадобиться.

• Запровадити відповідальність за крадіжку доступів

У статті 200 ККУ пропонують прямо прописати покарання за викрадення та підробку не лише фізичних пластикових карток, а й паролів, доступів до онлайн-банкінгу та електронних грошей.

• Передбачити покарання для компаній

Якщо схему з чужими картками організовує або використовує бізнес (юридична особа) через своїх керівників, санкції зможуть накладати й на саму компанію.

• Спростити розслідування

Справу щодо передачі картки має вести той самий слідчий, який розслідує основний злочин (наприклад, роботу шахрайського кол-центру).

Боротьба з кол-центрами: пропозиції президента

Другий законопроєкт  запроваджує кримінальну відповідальність не лише за крадіжку грошей, а й за сам факт створення, обслуговування "офісів" та найм працівників. Суть у тому, що нині правоохоронці кваліфікують роботу підпільних кол-центрів за загальною статтею 190 ККУ ("Шахрайство"). Вона вимагає обов’язкового доведення кожного окремого випадку обману, суми завданих збитків і встановлення конкретної жертви.

Коли жертви перебувають за кордоном або йдеться про складну мережу, розслідування затягується на роки. До того ж деякі учасники – системні адміністратори, HR-менеджери та орендодавці злочинних кол-центрів – уникають покарання, адже особисто грошей у людей не виманюють, а довести їхню спільну змову вкрай важко.

Що можуть змінити:

• Створити нову статтю ККУ (255-4)

Нею у Кримінальний кодекс хочуть ввести пряме визначення "електронно-комунікаційна шахрайська організація". Це, згідно пропозиції, – стійка група від трьох осіб, яка виманює гроші телефоном чи через інтернет.

• Запровадити покарання без прив'язки до потерпілих

У разі ухвалення закону, злочин вважатиметься закінченим у момент запуску кол-центру або забезпечення його роботи. Правоохоронцям не потрібно буде чекати конкретної крадіжки коштів, щоб провести затримання.

• Запровадити відповідальність для всіх причетних

Покарання хочуть передбачити не лише для "операторів на слухавці" та керівників, а й за технічне налаштування серверів та засобів зв’язку, надання баз даних і персональних відомостей, рекрутинг персоналу (публікацію вакансій та запрошення на роботу). Окремо виділено покарання для службових осіб, які сприяють роботі кол-центрів або "покривають" їх від розслідувань.

• Передбачити шанс на звільнення від покарання

Передбачається, що рядові учасники кол-центрів (за винятком керівників та організаторів) зможуть уникнути кримінальної відповідальності, якщо самі прийдуть до поліції, розкажуть про кол-центр та допоможуть його закрити.

Що передувало 

Тема шахрайських кол-центрів і "дропів" особливо загострилася влітку 2026 року. У липні правоохоронці викрили мережу шахрайських call-центрів, яка одночасно працювала в Києві, Львові та на Дніпропетровщині.

На початку серпня Нацполіція та генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомили про масштабну спецоперацію, під час якої по всій Україні ліквідували 94 шахрайські кол-центри. За даними слідства, їхні працівники ошукали громадян України, країн ЄС та Центральної Азії на понад 100 млн грн.

Окремим напрямом боротьби стали так звані дропи – люди, які передають шахраям банківські картки, рахунки або доступ до них для проведення незаконних операцій. Раніше повідомлялося, що кіберполіція готує окрему статтю Кримінального кодексу, яка передбачатиме відповідальність безпосередньо за такі дії.

Як повідомляв OBOZ.UA, також на початку вересня в Україні влаштували нову облаву на кол-центри. У кількох містах правоохоронці викрили шахрайські call-центри, оператори яких під виглядом банкірів, брокерів та мобільних операторів виманювали гроші, банківські дані й криптовалюту в українців та іноземців. 

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!