"Девальвація допомагає": у Мінфіні розповіли про плюси зростання курсу долара в Україні

Купюри та монети гривні. Ілюстрація

Девальвація гривні сприяє внутрішньому попиту на товари на вітчизняних виробників. Це сприятиме побудові стійкішої та більш стабільної економіки в Україні.

Про це заявила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова, повідомляє "Інтерфакс-Україна". Вона порівняла реакцію української економіки на вплив повномасштабної війни.

"Українська економіка передусім керується стабільним внутрішнім споживанням. Девальвація валюти, яка почалася минулого року, насправді допомагає спрямувати цей попит більше на вітчизняних виробників, і зі зростанням витрат через дефіцит електроенергії саме так працює імунна відповідь", – сказала вона на четвертому бізнес-форумі Ukraine Resilience в Люксембурзі.

Заступниця міністра наголосила, що у питанні відновлення зруйнованого російським повномасштабним вторгненням йдеться про розумнішу відбудову. Нова концепція включає:

  • швидші системи транспортних коридорів;
  • оцифровану митницю;
  • резервні маршрути постачання;
  • побудову розподіленої генерації і мобільних генеруючих установок;
  • посилення взаємозв’язку з європейськими вузлами.

"Фінансова стійкість: незважаючи на війну банківська система є ліквідною, міжнародна фінансова співпраця розширюється, (…) фінансова система є більш прозорою, ніж була до війни", – зазначила Ольга Зикова.

За її словами, зіткнувшись з екзистенційною загрозою, економічна система України розвинула "інституційну імунну відповідь". Це дозволяє країні виявляти економічні загрози на ранній стадії, швидко мобілізувати ресурси і робити висновки, аби наступна реакція була розумнішою, швидшою та сильнішою.  Вона назвала таку стійкість української економіки та фінансової системи  не чистою удачею, а переважно скоординованою і заснованою на правилах "імунною відповіддю".

"Чим більший тиск, тим точнішою стає реакція. І з часом це створює щось дуже важливе для партнерів та для країн-партнерів, для донорів та інвесторів – передбачуваність в умовах невизначеності", – підсумувала заступниця міністра фінансів.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, станом на січень 2026 року державний борг України зріс до $215 млрд, з яких понад 75% припадає на зовнішні зобов’язання, а місячне збільшення склало $1,67 млрд. Однак, нюанс у тому, що більшість цього боргу – пільгові довгострокові позики з низькою ставкою (4,51%), а їх обслуговування частково планують здійснювати за рахунок доходів від заморожених російських активів, а не з бюджету громадян.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!