В Україні мікрофінансові компанії затвердили кодекс професійної етики

В Україні понад 20 найбільших мікрофінансових організацій підписали кодекс професійної етики.

Такий крок повинен вдосконалювати добропорядну комерційну практику на ринку швидкого кредитування і поліпшити якість обслуговування клієнтів, вважають гравці ринку. Відповідний кодекс розробили члени Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, повідомляє пресслужба організації.

"Доброчесні гравці мікрофінансового ринку готові взяти на себе додаткову відповідальність перед клієнтами, не чекаючи законодавчого унормування вимог діяльності", – заявила голова правління Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Анна Замазеева.

Кредитори, які підписали кодекс, згодні з тим, що потрібно краще захищати споживачів фінансових послуг. Регулятор може бути спокійний, що на фінансовому ринку все працює коректно, а інвестори і власники бізнесу будуть впевненими, що мікрофінансові організації працюють відповідно до загальноєвропейських стандартів.

"Така домовленість між МФО на практиці реально допоможе підвищити стандарти роботи з клієнтами. Сподіваємося, що позичальники оцінять це і зі свого боку теж продемонструють краще виконання зобов'язань за кредитами, – коментує Олександр Холод, директор ШвидкоГроші. – Це вирішить низку проблем у сфері мікрокредитування і допоможе зняти напругу між боржниками і кредиторами".

Після підписання документа всі без винятку компанії будуть дотримуватися зобов'язань і ні в якому разі не будуть: загрожувати боржнику, використовувати нецензурну лексику, надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати кредиту або представлятися правоохоронними органами.

Також не можна турбувати боржника або його представника дзвінками в нічний час (з 22.00 до 7.00 в будні і з 20.00 до 8.00 у вихідні чи свята). Загальна кількість щоденних взаємодій з боржником не повинна перевищувати 5 разів на добу.