Україна не отримує податки з 8 млн га землі: експерт назвав причини

Україна, яка входить до п'ятірки найбільших у світі постачальників агропродукції, недоотримує мільярди гривень податків від агросектора через те, що частина ринку працює "в чорну". "У тіні" перебувають 8 млн га українських земель. Про це, а також про причини ситуації, що склалася, в своєму блозі на OBOZREVATEL розповів адвокат В'ячеслав Ганган.

"Україна входить до п'ятірки найбільших світових постачальників агропродукції. Аграрний сектор генерує понад 10% українського ВВП. Сільгосппродукція становить 39,8% у загальному експорті України, або близько $20 млрд. І до того ж держава недоотримує від агросектора мільярди гривень у вигляді податків, оскільки частина ринку працює "в чорну". За оцінками Світового банку, "в тіні" перебуває близько 8 мільйонів гектарів українських земель. Власники паїв віддають їх в оренду, але документи не оформляються, а податки не сплачуються", – написав Ганган.

Причиною цього адвокат вважає порушення під час укладання договорів оренди паїв між агрокомпаніями і власниками землі.

"За Податковим кодексом вартість оренди становить від 3 до 12% від грошово-нормативної оцінки землі. Плюс місцева адміністрація може додати ще 1% на соціальний розвиток регіону, якщо землю виділяє держава. Залежно від вартості оренди паю визначається і розмір податку на землю", – розповідає Ганган.

Зазвичай, на думку адвоката, селяни, маючи справу з великими агрокомпаніями, намагаються встановити максимальну ціну оренди. В середньому йдеться про 13%. І великі агрохолдинги, які працюють "в білу", вказують у договорах реальну вартість оренди – і платять з неї всі податки. Інша справа – дрібніші підприємці.

"Дрібні підприємці вирішують усе по-іншому. Тут можливі два варіанти. Перший: пайовик, у якого є СПД, домовляється з сусідами і орендує в них землю. В договорах відображується вартість оренди паїв 3% від грошово-нормативної оцінки. А решту, скажімо, 10%, орендар платить своїм односельцям готівкою. Агрохолдинги собі такого дозволити не можуть. Оскільки ризики того, що контролювальний орган встановить факт ухилення від податків, дуже високі, а втрати від штрафних санкцій незрівнянно більші від вигоди від заниження орендної плати. Тому великий бізнес вказує в договорах реальну ціну й чесно платить податки. Тобто дрібні агровиробники платять податок на землю від 3%, а великі агрохолдинги – від 13%", – розкриває схему Ганган.

Водночас, за словами адвоката, така "мінімізація" є не найгіршим із можливих варіантів.

"Другий варіант ще гірший. У цьому разі один пайовик домовляється з іншими усно, а гроші повністю віддає готівкою. Він збирає всі паї, номінально не підписуючи жодної угоди. Засіває землю, вирощує врожай, збирає. Потім купує фіктивні виробничі документи у трейдерів і продає товар за цими документами. Саме таких земель в Україні 8 мільйонів гектарів. Поліція й місцеві адміністрації нічого не помічають", – резюмував експерт.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що Верховна Рада відкрила ринок землі в Україні наприкінці березня 2020 року. До того ж земельна реформа була неоднозначно сприйнята суспільством. Зокрема, різко проти її впровадження виступили українські фермери, які побоювалися, що з уведенням ринку землі великі агрохолдинги скуплять все родючі поля. Трохи пізніше Держгеокадастр роз'яснив: ринок землі в Україні відкриють із великими обмеженнями.