Прийміть участь
в розіграші
Android смартфона Взяти участь
Приз
КияниМедОбоз

''Розпродують останнє, а скажеш зайве — у підвал'': як жителі "ДНР" зводять кінці з кінцями

70.1тЧитати матеріал російською

У "ДНР" кажуть, що роботи стає все менше, а зарплатами можуть похвалитися хіба що бойовики або "бюджетники". Багато шахт стоять закритими, так само, як і харчові підприємства. Дрібний і середній бізнес стогне від тиску ватажків терористів.

Багато хто змушений шукати роботу не за фахом, їхати на заробітки в Росію чи Європу або перебиратися на підконтрольну Україні територію. Решта займаються продажем через інтернет і навіть розпродають речі. Детальніше — в матеріалі OBOZREVATEL.

Кому жити добре

Як розповіли OBOZREVATEL жителі непідконтрольних територій Донбасу, зараз тут досить непогано почувають себе тільки бойовики, співробітники "державних органів" і "бюджетники".

"У перший рік в структури "республік" пішли найбожевільніші. Ті, хто щиро боролися за "Новоросію". Це бойовики, всілякі наближені до "влади", навіть журналісти. У них були хороші зарплати. На другий і третій рік туди вже потягнулися ті, хто не міг знайти собі роботу. Там опинилося багато шахтарів. Шахти майже не працюють, багато затоплюються, тому що немає відкачування води. Робити їм нічого, ось і пішли на заробітки", — пояснила нам мешканка Донецька Людмила.

Тяжко доводиться і тим, хто працював у харчовій промисловості — вона переважно доставляла продукцію по Україні і зараз зазнає збитків.

Одна з працівниць кондитерської фабрики АВК в Донецьку розповіла OBOZREVATEL, що їхнє виробництво майже не працює. "Ми виходимо на декілька змін у місяць, щоб завод зовсім не зупиняти, тому що його відразу ж розкрадуть на металобрухт. Отримуємо копійки. Хто міг — уже давно поїхав працювати або в інші країни, або на мирну територію, залишилися переважно пенсіонери й ті, кому податися нікуди", — з гіркотою відзначила жінка.

Ще працюють макаронна, тютюнова та лікеро-горілчані заводи. Щоправда, самі донеччани кажуть, що там трудяться зазвичай люди з найближчих окупованих міст — Сніжного, Харцизька. Тому що багато корінних жителів Донецька все-таки виїхали.

"Для чоловіків роботи більше у "військовому блоці" — так званими ополченцями. Там зарплати по 20-25 тисяч рублів (8,5-10 тис. грн). Ще зараз відносно непогано себе почувають "бюджетники" — вчителі, лікарі. Їм зарплату платять стабільно по 10-12 тис. рублів (4,1- 5 тис. грн). Також ідуть у дорожню галузь — асфальт укладати, в комунальні служби — там теж ще платять. Але варто сказати, що тарифи на комуналку в Донецьку ніхто не піднімав, тому прожити на ці гроші ще можна, хоча ціни тут на продукти, як і в Москві та Московській області", — скаржиться колишня донеччанка Катерина.

Бізнес зажав "Ташкент" із Захарченком

Правда, як такого малого або навіть середнього бізнесу в "ДНР" не існує. За словами багатьох, хто живе на непідконтрольних територіях, їх давно затиснули ватажки бойовиків.

"Бізнесу тут немає. Його обкладав податками і сильно затискав "Ташкент" — місцевий "міністр" доходів і зборів. Люди його люто ненавидять. І активно бізнес розвивався тільки у ватажків, таких як Захарченко, "Ташкент" і їхніх підопічних. Усі продуктові магазини належали Захарченку. Кажуть, все записано на його дружину, у тому числі гіпермаркет "Міст" і супермаркет "Республіканський". Захарченко під себе і всі аптеки підім'яв. Можливо, зараз у них піде переділ, я не знаю", — зазначив у розмові з OBOZREVATEL донеччанин Олексій.

За його словами, в "ДНР", якщо ти не бойовик і не "бюджетник", то живеш дуже скромно. "Твій дохід — 10 тис. рублів у місяць (4,1 тис. грн), пенсія майже 5 тис. рублів (2 тис. грн)", — каже Олексій.

Багато великих і навіть середніх підприємств ще в перший рік військових дій покинули Донбас і перебралися у спокійніші міста. Правда, не у всіх склалося із роботою на новому місці.

"Моя мама працювала у фірмі в Донецьку. Вони ще в 2014 році перебралися у Краматорськ. Спочатку було більш-менш нормально, облаштували офіс. Але замовлень було мало, і в результаті компанія припинила існування. Мама повернулася у Донецьк, тому що там живуть і її старі батьки. Знайти роботу неможливо. Адже вибір тільки один — або ти працюєш на "ДНР" в їхніх "держорганах", або отримуєш копійки на базарі. Вона тепер доглядає за своїми пенсіонерами, а я поїхала працювати у Київ. З кожної зарплати намагаюся відкладати їм гроші, потім везу. Купую тут ліки про запас, тому що там дуже багато підробок, і всі ліки — дорогі", — поділилася із нами перукар Аліна.

Правда, багато жителів Донбасу вважають за краще не казати зайвого про життя на непідконтрольній території.

"Розумієте, за ці роки тут склалася така обстановка, що зайвий раз на роботі або навіть у магазині нічого не кажуть — бояться стукачів. Через це можна втратити не тільки роботу, а й опинитися у підвалах. Навіть ті, хто тут трохи пожив, а потім перебрався на мирну територію, за звичкою продовжують мовчати, ні з ким на роботі не конфліктувати. Там їх через це навіть цінують", — зазначила колишня донеччанка Марія Іванівна, яка зараз у Києві працює лікарем.

Шукають пакувальників у РФ і вчителів за 6 тисяч рублів

Якщо подивитися сайти оголошень про роботу в "ДНР" і "ЛНР", то найчастіше пропонують роботу в Росії — мулярами, водіями, пакувальниками. Буває, шукають інженерів, організаторів виробництва. Наприклад, пакувальниць у РФ із Донецька. Робота вахтовим методом, обіцяють влаштувати у комфортний гуртожиток. Зарплата — 32 тис. рублів (13,3 тис. грн). А начальник виробництва металоконструкцій у Липецьку може заробити 80 тис. рублів (33,3 тис. грн).

У Луганську шукають комірника на 9 тис. рублів (3,7 тис. грн), вантажника на 10 тис. рублів (4,1 тис. грн). А оператором ПК пропонують знову ж працювати в Росії — на 32 тис. рублів (13,3 тис. грн).

Найбільше пропонують торговим представникам — 20 тис. рублів (8,4 тис. грн). Правда, потрібно мати свій автомобіль і їздити по районах. У Макіївці пропонують роботу токаря, автослюсаря, платити обіцяють 15 тис. рублів (6,3 тис. грн).

У "муніципальні" установи освіти шукають вихователів, вчителя російської мови, психолога. Зарплати — за домовленістю. А ось заступнику директора з навчально-виховної роботи в школі Кіровського району Донецька обіцяють платити 6 тис. рублів у місяць (2,5 тис. грн). Медсестрам платять 6-9,5 тис. рублів (2,5-4 тис. грн).

Трохи пощастило працівникам підприємств, що виробляють добриво. "Наші підприємства стоять, наприклад, "Стирол" у Горлівці. Фірташ все обіцяє запустити виробництво, але марно. Багатьох уже запросили працювати на подібні підприємства на підконтрольній території України, в Росію. Спеціально приїжджали рекрутери, вмовляли і непогані зарплати людям пропонували", — повідомила OBOZREVATEL колишня співробітниця "Стиролу" Марія.

А ось ріелтор Костянтин розповідає, що зараз він готовий продавати навіть кімнати в квартирах, аби щось заробити. "Раніше жили з відсотків від проданого житла. А зараз в Донецьку, в районах ближче до аеропорту навіть за три тисячі доларів нічого продати неможливо. Я готовий хоч кут в комуналці продати, хоч кімнату в сараї — щоб щось заробити. Пощастило, якщо господарі живуть уже в Києві або Львові і назад повертатися не збираються. Тоді вони продають нерухомість, правда, за низькою ціною. Все інше стоїть. Ну не на базар же йти. Та й будівельником у Росію якось не хочеться", — розповідає Костянтин.

За його словами, молодшим жителям непідконтрольних територій зараз знайти роботу теж складно.

"Навіть у Донецьку чи Луганську немає роботи. Люди в комп'ютерах розбираються, дизайнер є знайомий, викладач музики, юрист — всі вже поїхали. Багато хто їде не тільки в Росію, але і в Польщу, тому що там спокійніше. Навіть будівельники наші зараз рвуться у Європу, тому що в Росії теж роботи все менше, а претензій — усе більше", — додає співрозмовник.

Розпродають меблі й речі

Ті, хто не може знайти роботу на непідконтрольній території, щоб вижити, займається продажем речей через інтернет, оптимізує витрати і продає старі речі та книги. У хід йдуть навіть меблі. Решта проїдають відкладене на "чорний день".

Правда, донеччани придумали і новий бізнес: тепер попитом користуються доглядальниці та няні. "Багато хто поїхав, а старих залишили тут, про них потрібно комусь піклуватися. Тому створюють фірми, які пропонують послуги догляду за самотніми людьми похилого віку у них вдома", — розповіла нам мешканка Донецька Алла.

41
Коментарі
22
55
Смішно
10
Цікаво
58
Сумно
9
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Демъян
Демъян
"хотя цены тут на продукты, как в Москве и Московской области", - жалуется бывшая жительница Донецка Катерина." - если человек пишет ТУТ это значит он находится на месте которое описывает..., а вы пишите что это бывшая жительница Донецка пиздаболы ебаные..
Показать комментарий полностью
Сергеева Лариса
Сергеева Лариса
Саме зараз час згадати, як пригощали бійців ВСУ медом з отрутою, а для сепарів пекли пиріжки, як зраджували хлопців під час оточення у 2014році, не давали воду пораненим.За все потрібно платити
Показать комментарий полностью
Демъян
Демъян
Сергеева Лариса, опавк овк;№ош, алщызцущкк ллцу укцзщлк лщаы!!!
Показать комментарий полностью
Lenina Elena
Lenina Elena
Ничего не напоминает? На "украине" то же самое, пенсионеры скажут, что хуже.
Показать комментарий полностью

Наші блоги